Сезонна праця — деталі оформлення

Сезонними вважаються працівники, які приймаються на роботи, що в силу природних чи кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону).

Він не може бути довшим за 6 місяців. Є затверджений Кабміном список сезонних робіт та сезонних галузей (постанова КМУ від 28 березня 1997 року № 278 із змінами). Коментує Ганна Чуб, начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на blog.liga.net.

Зазначу, що у списку не вказуються конкретні професії чи посади сезонних робітників, не деталізуються й самі роботи. Ця конкретика зазвичай розкривається у колективному договорі чи іншому документі. Як і тривалість та умови конкретних робіт.

Трудові договори з сезонними працівниками є строковими, оскільки вони укладаються на період виконання певної роботи чи на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (згідно зі статтею 23 Кодексу законів про працю України). Зрозуміло, що такі трудові договори укладаються не довше, ніж на півроку.

При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець зобов’язаний попередити про сезонний характер роботи. Про це має бути зазначено також в заяві працівника про прийняття на роботу та у відповідному наказі (розпорядженні). В іншому випадку буде вважатись, що працівника прийняли (та уклали з ним договір) на невизначений строк.

Усі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються до списку штатних. Тобто, посади сезонних працівників мають бути у штатному розписі. На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми, норми та системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто, оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці має проводитись у обсягах, що не нижче мінімальної заробітної плати. Крім того, сезонні працівники мають право на оплату відпусток, тимчасової непрацездатності. Вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно — нарівні з усіма іншими працівниками мають право на оплату лікарняного. Їм також надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями.

Важливий момент: якщо після закінчення строку договору — у тому числі, сезонного — трудові відносини тривають, договір автоматично перетворюється зі строкового у, по суті, безстроковий — подовжений на невизначений термін. Працівник отримує статус постійного.
Наголошую: найманий працівник не може бути допущений до роботи не лише без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, а й без подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.

Нагадаю, таке повідомлення подається власником підприємства чи фізособою за місцем обліку їх як платника єдиного внеску до початку роботи працівника — у різний спосіб: на паперових носіях разом з копією в електронній формі, або ж просто на паперових носіях (якщо трудові договори укладено не більш, ніж з п’ятьма особами), а також — засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Думаю, доречно нагадати, що податкова розробила спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення (ПЗ), яке дозволяє, не підводячись з-за столу, сформувати повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронний підпис та скерувати до Єдиного вікна податкової звітності. Це ПЗ можна безоплатно отримати на офіційному вебпорталі ДПС.