Селяни з Закарпаття заробляють мільйони на віниках із сорго

Узимку селяни села Чомонин на Закарпатті мають непросте, але дуже прибуткове заняття, пише propozitsiya.com з посиланням на газету "Експрес".

"Старовинний промисел набирає розмаху, - каже підприємець Федір Балог. - В’яжемо віники різного розміру: мітли, кисті, строкаті обереги, навіть іграшки. Ще моя прабабця ставила віник в кухні за дверима держалом донизу, щоб притягував статки. Два роки тому й сам працював у майстерні, власноруч в’язав мітли. Нині наймаю робітників, які обробляють поле та виготовляють продукцію, а я відаю її збутом. Покупців не бракує - до березня маю замовлення на 15 тисяч мітел! Натуральний віник міцніший за штучний, не викликає алергії, бо не накопичує на ворсинках пилюки".

Є у виробників й свої хитрощі, приміром, якщо новенький віники покласти до відра з підсоленим окропом та зачекати, доки охолоне, - сорго стане міцним і пружним. Випарена в окропі мітла не ламається та не залишає на килимах гілок.

Селянин Лайош Балог за день робить по 150 штук віників. Набив руку так, що працює навпомацки: защемляє низ віника у дерев’яних лещатах, прикручує держало, прошиває гілочки сорго синтетичними мотузками.
Залишки не викидає, ними палить піч у майстерні, а попіл йде на добрива. Насіння сорго - на корм худобі.

Чомонин називають селом вінникарів, бо тут майже усі заробляють на сорго. Тут проводять фестиваль віникарів, а місцеві багатії не приховують, що заробили перший свій мільйон саме на віниках. "Робота з віниками важка, копітка і марудна. Та якщо працювати не покладаючи рук можна стати й мільйонером, - запевняє Л.Балог. - Нашій сім'ї вистачає на досить заможне життя". Найдорожчий віник майстра коштує 30 грн.