Ринок землі. Хто швидше: Верховна Рада чи ЄСПЛ?

У процесі відкриття ринку землі вже давно треба поставити крапку, і якщо держава не зможе, допоможе Європейський суд.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на nv.ua.

Два тижні тому ми звернулися до Європейського суду з прав людини з позовом про захист прав двох громадян України. Історія цього позову проста і аполітична — фермер Дмитро Огньов хоче купити землю, яку вже багато років орендує та обробляє, власник землі хоче її продати, а український суд цього дозволяти не планує.

Покупець не олігарх, не ворог, не російський агресор — він українець, який має велику вівцеферму та тривалий час орендує і обробляє одну і ту ж земельну ділянку. Продавець — звичайна літня людина, селянин, який не хоче і фізично не може обробляти цю землю. При цьому, і невід'ємне право людини вільно розпоряджатися своїм майном, і розвиток тваринництва в Україні багато років гаряче підтримуються, щонайменше на словах.
У більшості цивілізованих країн бажання цих двох людей було б цілком достатньо для підписання угоди, але зробити це в Україні практично неможливо, адже у нас вже 19 років діє «тимчасовий» мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Його ввели 18 січня 2001 року з прийняттям закону про угоди щодо відчуження земельної частки (паю), та так і залишили.

За цей час в Україні змінилися п’ять президентів, спалахнуло два Майдани та російсько-українська війна. Виросло ціле покоління людей, які не пам’ятають СРСР та навіть зрозуміти не можуть ідею державної заборони купляти і продавати землю. А ще за цей період завершилося життя більш ніж одного мільйона українських громадян, які так і не змогли реалізувати право на розпорядження своїми земельними ділянками та отримати належні їм кошти, що могли би як продовжити їх життя, так і дати краще майбутнє їх дітям. По суті Україна як держава — незалежно від того, хто її очолює - вже майже 20 років не може забезпечити реалізацію та захист права власності, а відтак виконати елементарну вимогу як українського, так і міжнародного співтовариства. І навіть зараз, коли є очевидна політична воля розірвати це зачароване коло, депутати-захисники статус-кво атакують земельну реформу тисячами правок, затягуючи процес на необмежений термін.

На думку Європейського суду з прав людини, у нашої держави було більш ніж достатньо часу, щоб врегулювати це питання. Про це чітко говориться у рішенні ЄСПЛ «Зеленчук та Цицюра проти України» від 22 травня 2018 року.

У цій справі суд визнав наш «тимчасовий» земельний мораторій порушенням права людини мирно розпоряджатися своїм майном, гарантованого статтею 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини, а також статтею 41 Конституції України, та присудив позивачам грошову компенсацію.

Зараз ми створюємо подібний прецедент — не заради конфлікту з державою, її нинішніми чи попередніми очільниками, а заради захисту інтересів усіх громадян України, всіх українських селян та фермерів. Адже після того як цей шлях буде пройдено двічі, будь-який з наших співвітчизників зможе пройти його самостійно.