Рослини-прибульці становлять загрозу для культурних рослин та навіть людей

При всьому різноманітті наших вітчизняних культур не варто забувати і про рослини-прибульці. Деякі адаптувалися і радують нас своїми смачними врожаями, а деякі стали навпаки найлютішими ворогами для аборигенних місцевих рослин.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз Національної екологічної ради України.

Вчені давно вже б'ють на сполох, що інвазійні види можуть бути вкрай небезпечними.

Як оцінити збиток від опіків борщівника, або алергії, яку викликає амброзія? Прибульці, витісняють місцеві види, що історично мешкали у тих місцевостях. Від них починає страждати ґрунт, комахи і дрібні тварини, для яких це був ареал проживання.

Чому відбувається агресія чужорідного виду, вчені не можуть пояснити. Спочатку всі прибульці ведуть себе гідно, а потім, накопичуючи енергію, як би вибухають і прагнуть до розмноження самосівом.

Простіше було б припинити використовувати ці екзотичні види в озелененні, так як після їх розселення по просторах не допомагають вже і прополка, а так само обробка гербіцидами. Чіткої програми запобігання і боротьби з інвазійними видами в Україні немає.

Одним з найнебезпечніших видів рослин-прибульців вважається борщівник Сосновського.

Його в середині ХХ століття завезли в Україну. Тоді його вважали прекрасною силосною рослиною і спеціально висівали на корм худоби. Але тварини їли його неохоче, а м'ясо і молоко набували специфічний смак. Рослина дуже агресивна і своєрідна, а її сік викликає дуже сильні опіки.

З 1980 року його припинили культивувати. І з тих пір здичавівши борщівник Сосновського перетворився в неконтрольовану загрозу.

Сік борщівника містить фуранокумаріни — з'єднання, що блокують синтез меланіну в шкірі , тому ультрафіолет сонячного світла викликає опіки. Рани довго не гояться, темна пляма на місці опіку не проходить кілька років і може бути чутливою до ультрафіолету.

Фуранокумаріни вважаються канцерогенними речовинами. Вчені рекомендують уникати контакту з борщівником, так як були зафіксовані летальні випадки від його опіків.

На боротьбу з борщівником Сосновського виділяються бюджетні кошти. У містах місцеві служби намагаються не допустити його розростання, хоча дана боротьба через свою складність і тривалість йде зі змінним успіхом. А ось за містом, на «свободі» він відчуває себе господарем. Часом його поля займають величезні площі, на яких він виростає до 4-5 метрів заввишки.

Після вирубки протягом трьох тижнів видаляють молоду поросль. Але борщівник настільки живучий, що це не означає, що на наступний рік у цьому місці він не виросте. Зазвичай такі роботи, щоб остаточно перемогти борщівник, необхідно проводити кілька років поспіль, тоді він вироджується.