Ревальвація та зниження цін в дії: не дивлячись на рекордні обсяги експорту виручка сільгоспвиробників скорочується, - Сергій Феофілов

В цьому році Україна впевнено йде до свого нового рекорду з виробництва зерна. За різними прогнозами, його обсяги складуть близько 72 млн тон, а з урахуванням олійних - приблизно 95 млн тон. З огляду на нарощування вала продукції, експортні показники України на макрорівні дійсно непогані. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УкрАгроКонсалт.

Якщо порівняти обсяги валюти, яка зайшла в Україні від експорту зерна в липні 2019 року з даними минулого року, то загальна валютна виручка суттєво зросла. Зокрема, по пшениці - на 30%, по ячменю - на 52%.

Правда, такий приріст обумовлений тільки різким стрибком фізичних обсягів експорту. Так, в липні 2019 року вітчизняні сільгоспвиробники поставили на зовнішній ринок 1265 тис. тон пшениці, тоді як в липні 2018-го - 940 тис. тон. Тобто приріст фізичних обсягів експорту по пшениці становить майже 35%, в той час як валютна виручка виросла всього на 30%. Ще більший розрив в експорті та значно менший приріст валютної виручки ми спостерігали в серпні (2018 року - 2,14 млн тон, 2019 й - понад 3,5 млн тон). І це з урахуванням того, що багато сільгоспвиробників в цей період притримують зерно в очікуванні високої ціни.

Втім, якщо розглядати ситуацію локально, з позиції самих виробників, то вона не така приваблива.

Можна припустити, що хороший врожай супроводжується нарощуванням експортного валу і зростанням валютних надходжень, але це помітно на рівні всієї економіки. Але якщо порахувати, як формується ціна на зерно на шляху від виробника до порту, з огляду на витрати на логістику, зберігання та доопрацювання, то насправді безпосередньо виробник отримує значно менше загальної експортної виручки.

Крім того, закупівля ресурсів для посівної здійснювалася в період слабкої гривні - 26-27 грн/дол., А початок нового маркетингового сезону припав на пік її зміцнення - плюс-мінус 25 грн/дол. Саме це є найбільш значущим фактором втрат гривневої виручки. Тобто тільки через ревальвацію фермери фактично втрачають приблизно 1-2 грн. на кожному доларі, вкладеному в посівну (якщо врахувати, що багато складових виробництва імпортні).

До слова, коли відбулася стрімка девальвація гривні в 2014-2015 рр., процес був зворотний. Тоді ресурси для посівної закуповувалися за курсом умовно 20 грн./дол., А вже через кілька місяців - півроку фермери продавали своє зерно за курсом скажімо 25 грн./дол. У той період тільки через девальвацію гривнева виручка у фермерів була максимальною.

В цьому році не дивлячись на зростання обсягів експорту його ефективність суттєво впала ще й через зниження світових цін на всі зернові культури - така глобальна тенденція ринку. В середньому по всіх культурах в цьому році спостерігається зниження їх вартості приблизно на 10%. До слова, ціни на рослинні олії, навпаки, істотно зросли, тому в цьому році можуть бути у виграші ті, хто вирощує олійні культури.

Звичайно, через нинішнє зниження цін на зерно втрачають всі світові виробники. Втім, у всіх країнах, з якими наша держава конкурує в торгівлі зерном на світовому ринку, з початку поточного року спостерігалося ослаблення національної валюти щодо долара, зміцнення було властиво тільки українській гривні. І цим можуть скористатися всі наші конкуренти, серед яких і Європа, і Росія, і Південна Америка...

Сільгоспвиробники цих країн будуть отримувати більшу виручку за своє зерно та, відповідно, більш охоче виходити на ринок, нарощувати пропозицію продукції, тоді як наші фермери притримують зерно в очікуванні сприятливих обмінних курсів гривні, бо зростання світових цін і суттєва зміна тенденцій - малоймовірні.

Ціни на умовах FOB в портах України швидше будуть стабільними на поточних рівнях. Деякі висхідні коливання можливі тільки ближче до кінця сезону. Тому українським сільгоспвиробникам залишається чекати лише змін курсу гривні, щоб знову зіграти на умовах девальвації та, відповідно, скориставшись цим, підвищити свої гривневі доходи.

Поки тренд на зміцнення вітчизняної валюти стабільний: у цьому році практично протягом усіх дев'яти місяців гривня ревальвує. Швидше за все це короткострокова тенденція, і, за нашими прогнозами, найближчим часом гривня почне повільно девальвувати. Тому в таких умовах, на мою думку, рішення по продажу зерна слід приймати кожному фермеру, виходячи зі свого співвідношення витрат на зберігання та очікуваної маржі.