«Реінкарнація» Мінагрополітики: бути чи не бути?

Ідею відновлення підтримали більшість галузевих асоціацій і, як свідчать опитування бізнесу, значна частина учасників ринку. Головний аргумент: країна, де с/г галузь формує 20% ВВП й забезпечує 40% валютної виручки, мусить мати профільний орган виконавчої влади. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukrinform.

На думку заступниці директора компанії «ПроАгро Груп» Марії Колесник, при бажанні відновити аграрне міністерство не так і складно. Головне — завчасно визначитися: чи ми хочемо будувати щось абсолютно нове, чи спробуємо скористатися колишніми напрацюваннями — досвідом, фахівцями, планами, стратегіями. При цьому шукати «велосипед», силкуючись створити відомство з абсолютно новими функціями й інструментарієм, — непродуктивно. 

«Куди ефективніше буде спиратися на досвід фахівців, котрі працювали в Мінагрополітики й продовжують опікуватися аграрним напрямком у складі Мінекономрозвитку, підкоригувавши структуру й завдання під нові потреби, так би мовити осучаснивши їх, — каже експертка. — На це піде небагато часу. Звісно ж, потрібно буде розв’язати низку проблем, пройти різні рівні узгодження, оновити штатний розпис, набрати людей. Тож, аби усе запрацювало «як годинник», думаю, знадобиться 4-5 місяців.

Але багато залежатиме від того, хто стане міністром і які завдання перед ним стоятимуть. Якщо це буде фахова людина, котра обізнана із проблемами галузі, знає, як структура працювала раніше і як працюють подібні відомства у світі, організаційний процес, переконана, не буде складним. Якщо ж на посаду прийде суто політична фігура, їй знадобиться час, щоб увійти у курс справ, розібратися, як має функціонувати цей орган. Тоді і справді може йтися про більш тривалий період відновлення міністерства».

При цьому більшість експертів переконані: міняти щось радикально посеред бюджетного року не варто. 

«Відновлювати окреме аграрне відомство, звісно ж, треба, — погоджується генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Роман Сластьон. — Але... Відновлювати структуру посеред бюджетного року доволі складно. І не потрібно. По-перше, необхідно вносити зміни до держкошторису для відновлення фінансування. Формування штату також пов’язане з багатьма проблемами і займе купу часу. Не так багато буде охочих прийти на вакантні посади. Відповідно, найбільш логічним буде відновлення роботи міністерства саме 1 січня 2021 року. Це дозволить без турбулентностей завершити нинішній рік і ретельніше підготуватися до реорганізації». 

Водночас ті 5 місяців, які залишилися до нового року, на думку пана Сластьона, можна використати для підготовки оновленої структури відомства — формування відділів і департаментів, попереднього затвердження функціоналу окремих структур та конкретних спеціалістів. 
Проте, експерт нагадує: паралельно Мінекономрозвитку має владнати низку проблем агросфери, які «зависли в повітрі» у процесі минулої реорганізації. Якщо фахівці аграрного департаменту почнуть займатися майбутнім оновленням, на розв’язання наболілих питань галузі часу у них не залишиться.

«А мова ж про такі важливі завдання, як підготовка проєктів законодавчих і нормативних актів у розвиток земельної реформи, врегулювання стандартів та дозвільних процедур у ветеринарній медицині, охороні прав на сорти, захисті й карантині рослин, реєстрації сільськогосподарської техніки. Й багато інших «нюансів», які треба владнати. Тому штат, який над цим працює, бажано не чіпати. Для того, щоб завершити цю роботу і плавно перейти до діяльності окремого міністерства вже із початком нового року», — каже Роман Сластьон.

Тобто, маємо ще одне невирішене питання: хто займатиметься практичною реорганізацією відомства, адже однієї «ідеї» замало. Від відповіді на це запитання також залежать терміни відновлення діяльності Мінагрополітики.