Призначення глави НБУ за політичною квотою – крок у минуле, - експерт

Гальмом реформ не тільки фінансового, а й політичного сектора буде призначення голови Центробанку за принципом політичних розкладів або квот, вважає банкір і громадський діяч Юрій Блащук. Про це повідомляє propozitsiya.com із посиланням на  "Економічну правду". 

 «Хто буде очолювати реформаторський рух у банківській системі після звільнення нинішнього голови НБУ? Це питання штормить український медіа-простір менше, ніж прізвище майбутнього очільника головного банку країни, а дарма», - вважає Ю.Блащук і нагадує, що три роки основним рушієм змін у банківській системі виступав саме Національний банк.

Ю. Блащук підкреслює:реформування стосувалося інституційних змін самого НБУ, але через реалізацію грошово-кредитної політики та функції нагляду зміни воно торкнулося кожного українця.

Після звільнення голови НБУ реформи у банківській сфері, які до останнього часу випереджали реформи в інших секторах економіки, триватимуть. Питання у тому, як швидко і хто буде професійним конструктивним опонентом, вважає він.

«Чому в ситуації з Нацбанком нам потрібен елітний управлінець, фінансист з нестандартним, гнучким і навіть дещо войовничим мисленням? Кроком назад буде призначення голови центробанку за принципом політичних квот. У такому випадку ми ризикуємо отримати людину, не здатну опиратися не лише загрузлому в популізмі політичному сектору, а й впливу «тіньової еліти», - вважає Ю. Блащук.

Чому це небезпечно? З поточним рівнем ВВП Україна наздоганятиме сусідку Польщу десятки років. За даними Світового банку, ВВП на душу населення у 2016 році у Польщі становив $12,4 тис., в Україні — лише $2,2 тис. Нині левова частка заробленого країною йде на виплату державного боргу, який становить близько 82% ВВП. Якщо не зможемо виплатити — щось стягуватиметься. Бразилія свого часу була вимушена продати власні ліси.

«Головна проблема і, можливо, загроза України в тому, що ми не маємо еліти з віковим корінням, відповідно, не маємо влади, відповідальної за майбутнє країни.

Фінансова еліта — це прошарок людей, які, розуміючи, у що виливається та чи інша модель ведення банківського бізнесу, повинні були зробити публічне харакірі. Цього не сталося навіть тоді, коли кошти мільярдами переводилися в офшори. Ситуація хоча й критична, та не безнадійна. Зараз маємо ще один шанс. Спостерігається формування певного прошарку некерівної еліти — представників фінансового громадянського суспільства», - зауважує експерт.

Його фундамент, на думку Ю.Блащука, — експерти з економічних та фінансових питань, вчені та фінансові журналісти, колишні посадовці, зокрема, НБУ та Мінфіну. Їх голоси стають дедалі вагомішими. Саме це коло людей разом з іншими функціональними структурами мало би певний вплив на вироблення фінансової політики в країні та етики ведення бізнесу.

Для обговорення та шліфування ідей у неформальному колі вже є низка майданчиків, наприклад, у Національному банку та Міністерстві фінансів.