Прийняття законопроєкту 0029 не вирішить усіх проблем вітчизняного насінництва

Прийняття законопроєкту Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядивних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) від 14.01.2020 № 0029 є важливим кроком у розвитку вітчизняного насінництва, однак не передбачає комплексного розв’язання його численних проблем, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи інформацію про розгляд законодавчої ініціативи на засіданні Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз ННЦ.

За його словами, приєднання України до міжнародних схем сертифікації насіння ОЕСР, які охоплюють сім ліній с/г культур, є вкрай важливим для держави, але без системного та комплексного підходу є неефективним.

Це довів досвід останніх 10 років. Адже процедуру приєднання України до схем сертифікації насіння ОЕСР було розпочато ще у 2009 році відкриттям двох ліній – зернові й кукурудза та сорго, нагадав науковець.

Відтоді Україна не лише не наростила обсяги експорту, а й зменшила їх на 8,6%: якщо у 2009 році зарубіжні поставки цих культур становили 13,9 млн дол. США, то у 2019 році – 12,7 млн дол. США.

Саме приєднання до схем нічого не добавило Україні до реалізації насіння на експорт. Подібна доля може спіткати й законопроєкт № 0029, застеріг Захарчук.
Реалізації очікуваного нормотворцями підвищення для внутрішнього ринку сортової чистоти вітчизняного насіннєвого матеріалу та зростання урожайності двох нових ліній – хрестоцвітні й інші олійні або прядивні, а також цукровий й кормовий буряк – годі й чекати, зауважив науковець. Адже Україна є майже повністю імпортозалежною по зазначених культурах: імпорт по цукрових буряках сягає 90% , а по соняшнику 75-80% до потреби!

Автори законопроекту також прогнозують, що його прийняття забезпечить задоволення експортного попиту та відкриття ринків нових країн для українських насіннєвих компаній. Тоді як світовому ринку насіння притаманна жорстка конкуренція, й на українську продукцію там ніхто не чекає – за своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, зазвичай продаючи за кордон насіннєвий матеріал за демпінговими цінами, в країни не найбільш якісного ведення насінництва.

Аби підтримати вітчизняну насінницьку галузь необхідно здійснити низку заходів, наголосив Захарчук.

Перш за все, на його думку, слід активізувати роботу з повного приєднання – до всіх семи Схем сортової сертифікації ОЕСР.

Вкрай важливо, із залученням усіх зацікавлених сторін – держави, виробників насіння, селекціонерів, науковців, маркетологів та інших:

• визначити шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридів;
• розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння;
• запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку, особливо в частині захисту його від засилля імпорту гібридного насіння;
• збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції.

Лише зазначені дії нададуть нам змогу запровадити в країні цивілізований обіг насіння на внутрішньому ринку та змогу вийти на найкращі ринки Європи та світу, підсумував Захарчук.