Пристрасті по землі: чому Кабмін вирішив допустити на ринок землі іноземців

19 вересня, Кабінет міністрів України презентував аграрній громадськості формат ринку землі, запустити який планується вже з наступного року. Захід спочатку передбачалося зробити камерним, щоб симулювати "громадські консультації" в мирній атмосфері, проте план не спрацював - громадські організації, що представляють аграріїв, дізналися про форум та виявили ультимативне бажання взяти в ньому участь. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на delo.ua.

Програма заходу передбачала виступ президента Володимира Зеленського, уяву Уповноваженого президента по землі (так званого земельного омбудсмена), виступи членів уряду, фермерів-прихильників ринку та дискусію. Уже на другому пункті все пішло не за планом.

Президент виступив з десятихвилинною промовою, яку почав з уже чергового жарту, оновили чи вже присутні смартфони, проапгрейдив їх до iPhone 11. Гумор не знайшов належного відгуку: аграрії - важка аудиторія, а коли мова стосується ключового для них питання - і зовсім стають не сприйнятливі до нього. У своєму виступі Володимир Зеленський пообіцяв, що ринок землі буде відкритий виключно в інтересах українців - власників землі, з 7 млн ​​яких мільйон вже померли, не дочекавшись зняття мораторію.

"Покупцями будуть тільки українські громадяни та українські компанії. Ніякі араби або китайці, якими нас лякають, сюди не прийдуть", - пообіцяв він та спішно покинув зал.

Формат реформи представляв Прем'єр-міністр Олексій Гончарук. Виходячи з його розрізнених тез, передбачається допустити покупку землі українськими громадянами, територіальними громадами, державою та українськими компаніями. Під українською компанією мається на увазі компанія, яка зареєстрована та платить податки в Україні. На уточнююче запитання Марії Дідух, голови громадської спілки Всеукраїнського аграрного форуму, чи слід розуміти, що засновниками та/або бенефіціарами цих компаній можуть бути іноземці, прем'єр відповів ствердно, спровокувавши крики "Ганьба!". Не допустити компанії з російським капіталом планується завдяки двом фазам перевірки - на етапі первинної реєстрації прав на землю та негласної перевірки спецслужб.

За його словами, іноземні компанії і зараз оперують українською землею, і таким чином відкриття ринку збереже статус-кво, при цьому знищивши сірі схеми. Планується, що в законопроекті будуть закладені обмеження на концентрацію землі в одних руках - з урахуванням відносин контролю та пов'язаних осіб допустимий максимум складе 35% земель територіальної громади, 15% області, 0,5% країни. У масштабах України можна буде зосередити близько 210 тисяч га - а це, скажімо, виходить за рамки портрета "дрібного фермера", в інтересах якого Кабмін проводить реформу. Стежити за тим, щоб українські та іноземні гравці не перевищували цих лімітів повинен Антимонопольний комітет. З огляду на частки таких компаній як МХП або ДТЕК на своїх ринках, здатності АМКУ контролювати надмірну концентрацію викликали у присутніх на зустрічі як мінімум сумнів.

Мінімальна ціна на ділянки встановлена ​​не буде - розробники вважають индикатив утиском прав власника самостійно визначати вартість свого наділу. Для земель, що продаються на торгах (державні і комунальні), стартова ціна буде дорівнювати нормативній грошовій оцінці.

Для поточних орендарів передбачено першочергове право викупу земельних ділянок. Але, як воно буде реалізовано, якщо у нього немає коштів на таку покупку і чи буде перерваний договір, якщо землю купить інший претендент, поки незрозуміло.

Для потенційних покупців-фермерів планується дати можливість пільгового кредитування. Здешевити кредити планується до 5% річних за рахунок компенсації 15% кредитної ставки. Загальний обсяг фінансування на таку компенсацію до 2024 року оцінюється приблизно в 27 млрд гривень. З них компенсація безпосередньо дрібним фермерам з обсягом купівлі землі до 500 га обійдеться в 4,4 млрд гривень. На резонне заперечення із залу, що іноземні інвестори спираються на безмежні міжнародні резерви, в той час як Україна має запас в 18 млрд доларів, і таким чином про вирівнювання стартових умов мова все одно не йде, Гончарук нічого не відповів.

"Ми розуміємо, що багатьом з вас буде складно надати білу звітність для банку, тому процедура кредитування буде максимально спрощена", - сказала міністр фінансів Оксана Маркарова.

Також, хоч це і не афішується, обговорюється можливість скасування права громадян на безоплатне отримання землі - зараз вони мають право на площу до 2 га. Зокрема, цією пільгою активно користуються учасники антитерористичної операції на сході країни. Реакція громадських організацій на її можливе скасування поки не відома.

На якій би ефект не розраховував прем'єр, реальність навряд чи відповідала його очікуванням. Аудиторія виявилася куди більш обізнаною в питанні, ніж спікери. Зокрема, були висловлені масові заклики не дозволяти продаж землі юрособам як мінімум до врегулювання військового конфлікту, а також вказано на кілька логічних нестиковок в самій запропонованій урядом моделі. Так, іноземці - дрібні фермери, які переїхали в Україну та господарюють в селі, не отримають права на викуп, в той час як їм може спокійно скористатися міжнародна корпорація через реєстрацію в Україні юрособи.  Як повідомив один з представників міжнародних донорів, ліберальна модель і обов'язковий доступ іноземців на ринок - це вимога Світового банку, який експлуатує ліберальні погляди реформаторів, що прийшли до Кабінету міністрів і відсутність у них їх розуміння специфіки земельної сфери.

Можна констатувати, що за підсумками заходу контакту між аграріями та Кабміном не вийшло. Не факт, що останні це усвідомлюють. Наприклад, Тарас Висоцький, заступник міністра економіки з питань агрополітики, написав на своїй сторінці в Facebook подяку "за масштабну підтримку", якої не було і в помині. Глава МЕРТ Тимофій Милованов, в свою чергу, поставився до невдоволення галузі, яка генерує 17% ВВП та 40% валютних надходжень в країну, філософськи: "Не можна більше чекати, яка б модель ринку не була. Домовилися ми з вами чи ні - всім не догодиш", - сказав він.

Що стосується президента Володимира Зеленського, то створюється враження, що він не хоче асоціюватися з земельною реформою. Лагідний виступ Зеленського на форумі, його мінімальна присутність в інформпросторі з цією темою, а головне - те, що в останній момент була скасовано презентація їм омбудсмена по землі - все це вказує на те, що результат реформи ще не вирішений. Спочатку на посаду омбудсмена пропонувався представник бізнес- і/або наукових кіл, а його посада мала звучати як "Уповноважений президента з землі". Не виключено, що відсилання до президента можуть прибрати.

З-під мораторію уряд хоче вивести 10 млн га державних земель, 27 млн ​​паїв та ще близько 1,5 млн га земель для сільгоспвиробництва. Оціночно бажаючих продати свою ділянку в Україні - не більше 10%. Прогноз економічного зростання завдяки запуску ринку, який називають представники Кабміну - до 4% ВВП на рік, однак сумнівно, що ця цифра узгоджується з мінімальною кількістю потенційних угод купівлі-продажу.