При вирощуванні квасолі фермери розраховують на кооперацію

Квасолю наразі розглядають на підприємствах як можливість додаткового прибутку для дрібних фермерських та домогосподарств.  Для великих  підприємств вона є надто проблемною – через тонкощі збирання та вимогливість до вологи, пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.

Так, у агрохолдингу "Мрія" зазначили, що експериментували з квасолею – вирощували її на площі у 300 га, проте зрештою відмовились від цієї ідеї. "Ми впевнились, що квасоля – це нішева культура, і більше підходить для вирощування дрібним фермерам, аніж великим холдингам", – пояснив агроном Олександр Хмелюк. Наразі у "Мрії" активно розвивають проект кооперації, який дозволяє  розвивати громади сіл, та давати їм можливість заробляти гроші.

Роблять ставку на кооперативне вирощування квасолі і на Хмельниччині. У минулому році "Перший національний  аграрний кооператив" запустив цей проект у одному регіоні, і сподівається поширити цей досвід і на решту областей.

Окрім звичайної квасолі, на власних городах селяни можуть вирощувати органічну квасолю та буряк. "Ми готові повністю забезпечити селян насінням усіх цих культур, надати будь-які потрібні консультації, і - викупити потім усю вирощену продукцію за ринковими цінами. Головне, що потрібно від селян – бажання працювати та дотримуватись технологій", - сказав виконавчий директор кооперативу Іван Павльо.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, 69,3% квасолі йде на експорт до Європи. Споживачами даної продукції є Румунія (33% експорту), ОАЕ (12%) та Туреччина (12%). Перспективними ринками виступають ринки Європи – Боснія і Герцеговина, Сербія, Польща, Італія. Також у 2016 році розпочалися поставки в Іспанію, Великобританію та Бельгію.

Світовий імпорт сушеної квасолі за останні п’ять років скоротився на -8,7%.

Основними імпортерами виступають Бразилія, Італія та Індія. Дві останні наростили імпорту сушеної квасолі за на 10,2% та 51,3% відповідно і є досить перспективними ринками для України.