Проблеми фінансування агросектора та їх рішення

Вже два роки розвиток агрофінансування – один із стратегічних напрямків діяльності НБУ. Фактори привабливості сільського господарства для банків: фінансова стійкість; експортний потенціал; можливості підвищення ефективності. Доступне банківське фінансування  необхідне для інтенсивного розвитку аграрної галузі. Зараз банківська система володіє достатньою ліквідністю – коштами, які б можна було спрямувати на кредитування аграріїв, повідомляє AgroPolit 

Який агросектор вигідно кредитувати?

Великі агрохолдинги зазвичай вже активно працюють з банками і не витягнуть збільшення кредитного навантаження.

Середні агрокомпанії теж часто працюють з банками і користуються кредитами. Але цей сегмент ще має запас збільшення об’ємів кредитування.

У той же час малі фермерства практично не користуються банківським фінансуванням. Саме вони володіють найбільшим потенціалом збільшення ефективності виробництва.

Тож найбільш перспективним сегментом для зростання кредитної активності банків є малий і середній бізнес.

Розвиток агрокредитування стримують:

- загальні стримуючі фактори, актуальні для всіх напрямів кредитування;

-специфічні - для агрокредитування.

Загальні чинники:

-Слабкість системи захисту прав кредиторів та інвесторів, що зумовлює високий базовий рівень ризику при кредитуванні.

-Висока вартість кредитів. Недосконалість законодавства в частині захисту прав кредиторів, нажаль, призводить до високого кредитного ризику.

-Відсоткові  ставки дійсно високі, хоч і знижуються поступово. В основному це перешкода для фінансування інвестицій, які вимагають кількох років окупності.

При високій обліковій ставці банки більш схильні вкладати вільні гроші в безризикові сертифікати НБУ, ніж в високоризикові кредити. Починаючи з березня по серпень 2014 року облікова ставка НБУ була 30%. За менше, ніж два роки вона впала більш, ніж у двічі і сьогодні становить 14%.

Специфічні чинники:

-Низька якість фінансового планування, обліку і звітності. Сьогодні при оцінці кредитного ризику в агросекторі банки приділяють більше уваги виробничим і натуральним показникам, ніж офіційній фінансовій звітності.

-Відсутність достовірної статистики землекористування (мова йде про брак достовірних даних).

При кредитуванні великих підприємств витрати на повноцінний агроаудит легко покриваються стандартними відсотками по кредиту. Для малих фермерських господарств такі витрати економічно недоцільні.

-Відсутність ліквідної “твердої” застави. Відповідно до нового положення про оцінку кредитного ризику, застава майбутнього врожаю більше не буде враховуватися при визначенні розміру кредитного ризику. Тобто кредит під заставу майбутнього врожаю за впливом на капітал банку дорівнює кредиту без забезпечення. Це ще більше звужує можливості банків при кредитуванні аграріїв.