Проаналізовано використання пестицидів та їхні залишки в ЄС. Трохи тривожно…

У світі споживання сільськогосподарських пестицидів зросло з 2,8 мільйона тонн у 2010 році до 3,5 мільйона тонн у 2022 році, що на 25% більше лише за 12 років.

Споживання пестицидів у сільському господарстві в Європейському Союзі (ЄС) становить приблизно 13% від загальносвітового обсягу. Хоча використання пестицидів у Європі є помірнішим за світову тенденцію, воно також зростає. Воно зросло з 402 229 тонн у 2010 році до 449 038 тонн у 2022 році, що на 12% більше.

Це скромніше зростання головним чином зумовлене суворішими правилами в Європі. У 2023 році в ЄС було дозволено використовувати 444 пестициди, тоді як 954 були заборонені або не схвалені , а 43 перебували на стадії оцінки.

Вплив на навколишнє середовище та здоров'я

Хоча пестициди зробили значний внесок у збільшення сільськогосподарського виробництва , їх неправильне використання та зловживання також викликають значні проблеми щодо навколишнього середовища та громадського здоров'я.

За оцінками, менше 15% застосованих пестицидів досягають шкідника, на якого вони спрямовані. Решта потрапляє в навколишнє середовище, забруднюючи ґрунт, воду та повітря. Це створює значні ризики для здоров'я навколишнього середовища , включаючи отруєння нецільових організмів, втрату біорізноманіття та розвиток стійкості у шкідників.

Залишки пестицидів також можуть потрапляти в харчовий ланцюг через споживання сільськогосподарських культур та води, збільшуючи ризик захворювань у людей. До них належать нейродегенеративні, серцево-судинні , ендокринні , респіраторні, ниркові та репродуктивні розлади, а також рак .

Європейські пшеничні поля

Пшениця є однією з найважливіших зернових культур у світі та основним джерелом їжі для майже половини населення світу. З цієї причини проєкт SoildiverAgro , який об’єднує дослідників з різних європейських країн та очолює Девід Фернандес Кальвіньо з Університету Віго , проаналізував наявність 614 пестицидів на 188 пшеничних полях.

Розташування досліджуваних пшеничних полів та педокліматичні зони (визначені відповідно до клімату та ґрунту), в яких вони знаходяться. Авторство: Фернандес Кальвіньо та ін., 2025

На 99 % традиційно оброблюваних пшеничних полях були виявлені залишки принаймні одного пестицида. Загалом було зафіксовано 73 різні сполуки. Найпоширенішими були фенбутатину оксид (інсектицид) та АМФА (метаболіт гліфосату), які були присутні у 44 % зразків, далі йшли гербіцид гліфосат та фунгіцид епоксиконазол, які були присутні у 39 % зразків.

Іншими часто виявляними залишками пестицидів були боскалід, тебуконазол, біксафен, дифлуфеніканін та метаболіти ДДТ, які були виявлені у понад 20 % зразків.

Результати показали помітні відмінності залежно від регіону Європи. Континентальна зона (Німеччина) зафіксувала найвищу присутність залишків пестицидів як за кількістю (середня концентрація 0,46 мг/кг), так і за різноманітністю (в середньому 13,5 різних пестицидів на ділянку). Далі йде Атлантична зона (Данія та Бельгія).

На протилежному кінці спектра, Паннонський регіон (Угорщина та Сербія) показав найнижчі рівні (в середньому 0,02 мг/кг на поле).

Довготривалі хімічні речовини

Одним особливо тривожним відкриттям було виявлення залишків пестицидів також на органічних полях. Зокрема, було виявлено 35 різних пестицидів, з яких лише один ( Спіносад ) дозволений в органічному землеробстві . Це свідчить про те, що ці пестициди зберігаються протягом багатьох років після зміни сільськогосподарської системи з традиційної на органічну, а також про перенесення залишків пестицидів між різними сільськогосподарськими полями.

Крім того, 31 виявлена сполука була заборонена на момент дослідження. Це підтверджує високу стійкість певних пестицидів — їх все ще можна було виявити понад 40 років після заборони.

Ми також оцінили екологічну загрозу, яку становили різні виявлені пестициди. Найбільше занепокоєння викликали фунгіциди епоксиконазол, боскалід та дифеноконазол, а також інсектициди імідаклоприд та клотіанідин. Натомість, гербіциди, такі як гліфосат та його метаболіт AMPA, хоча й були повсюдно поширені, становили відносно низький екологічний ризик.

За матеріалами сайту The Conversation