Про ВАЛ, об­ВАЛ і за­ВАЛ

Де­валь­вація гривні не­га­тив­но впли­не на вро­жай ос­нов­них сільгоспкуль­тур

Навіть у далеких від сільського господарства столичних керівних кабінетах розуміння важливості аграрного сектору для економіки України зростає. Адже на тлі скорочення експорту промислових товарів продукція АПК є одним з основних джерел припливу валюти. І від того, скільки, приміром, зерна ми виростимо, скільки зможемо експортувати, багато в чому залежить економічна стабільність держави.

Г. Квітка
Спеціально для журналу «Пропозиція»

Ек­с­пор­те­ри ого­ло­си­ли бой­кот
Посівна на­бли­жається до за­вер­шен­ня, а об­сте­жен­ня полів по­ка­зу­ють, що 90% посівів ози­мих куль­тур
(це 7,1 млн га) — у до­б­ро­му та за­до­віль­но­му стані. Але без­грошів’я — по­га­ний сти­мул для аг­раріїв ро­би­ти став­ки на зер­нові. Сільгосп­підпри­ємства відда­ють пе­ре­ва­гу більш ліквідним куль­ту­рам. Особ­ли­во швид­ко — по 140–150 тис. га за до­бу — засіва­ли ла­ни со­няш­ни­ком та соєю. Не ви­клю­че­но, що цьо­горіч пер­ший зай­ма­ти­ме по­над
5 млн га, дру­га — по­над 2 млн.
Тим ча­сом про­гноз ви­со­ко­го світо­во­го вро­жаю зер­на в но­во­му се­зоні плюс поліпшен­ня ста­ну посівів ози­мої пше­ниці в Ук­раїні по­зна­ча­ють­ся на внутрішньо­му рин­ку, повідо­мляє Держ­зовнішінформ. На тлі оп­тимістич­них сподівань більшість ек­с­пор­терів пе­ре­ста­ли ак­тив­но ку­пу­ва­ти у гос­по­дарств збіжжя — зай­ня­ли вичіку­валь­ну по­зицію з надією на зде­шев­лен­ня хлібних куль­тур. До­дат­ко­вий тиск на ри­нок чи­нять но­ви­ни з Росії, де з 15 трав­ня ска­со­ва­но ек­с­порт­не ми­то на пше­ни­цю. Згідно зі ста­ти­с­ти­кою, ек­с­порт­ний ви­торг Ук­раїни торік май­же постійно па­дав, а в січні — квітні нинішньо­го — зни­зив­ся на 34,4% порівня­но з ана­логічним періодом
2014-го. Однією з при­чин ре­алізаційних про­валів став об­вал світо­вих цін на ме­та­ли й зер­но, які є ос­нов­ни­ми ек­с­порт­ни­ми по­зиціями країни.

Без гривні зер­но не рос­те
Пе­ред­ба­чен­ня що­до хлібних куль­тур в Ук­раїні та­кож оп­тимізму не до­да­ють. Мінсільгосп США опубліку­вав про­гно­зи вро­жаю зер­на на­ступ­но­го се­зо­ну. Очікується, що су­мар­ний вал пше­ниці, яч­ме­ню і ку­ку­руд­зи у світі зни­зить­ся на 0,85% — до 1,848 млрд т. Вод­но­час у 2015/16 мар­ке­тин­го­во­му році бу­де до­сяг­ну­то тре­ть­о­го за ве­ли­чи­ною ре­корд­но­го по­каз­ни­ка і вро­жаю, і пе­рехідних за­лишків зер­на. Для рин­ку цей факт оз­на­чає чер­го­вий се­зон низь­ких світо­вих цін.
Та­ка тен­денція, вва­жає Єли­за­ве­та Ма­лиш­ко, провідний ек­с­перт
Ук­рА­гро­Кон­салт, ста­не однією з ос­нов­­­­них при­чин ско­ро­чен­ня ек­с­пор­ту ук­раїнсько­го зер­на на тлі падіння об­сягів йо­го ви­ро­щу­ван­ня. Поп­ри іде­альні по­годні умо­ви зи­ми й вес­ни, Ук­раїну очікує змен­шен­ня зер­но­во­го ва­лу внаслідок зміни струк­ту­ри площ. Ско­ро­чу­ють­ся по­ля під ви­со­ко­­­вро­жай­ною ку­ку­руд­зою на ко­ристь більш рен­та­бель­них пше­ниці та олійних.
В умо­вах фінан­со­вої кри­зи стра­тегія ви­роб­ників ро­би­ти став­ку на ви­со­ко­мар­жи­нальні куль­ту­ри цілком зро­зуміла. Але роз­ши­рен­ня площ під ліквідни­ми олійни­ми в по­пе­редні ро­ки відбу­ва­ло­ся пе­ре­важ­но шля­хом по­вер­нен­ня в обіг раніше за­нед­ба­них зе­мель, а та­кож витіснен­ня цу­к­ро­вих бу­ряків, трав і ско­ро­чен­ня площ
під па­ром.
Нині но­вих зе­мель, при­дат­них для рільництва, за­ли­ши­ло­ся не­ба­га­то. Та й уве­ден­ня їх в обіг по­тре­бує чи­ма­лих вкла­день, а з грішми на­разі не ду­же до­б­ре. Посіви цу­к­ро­вих бу­ряків, площі під па­ром і ба­га­торічни­ми тра­ва­ми зве­де­но до мініму­му. Тоб­то по­ля під олійни­ми зро­ста­ти­муть, «відвой­о­ву­ю­чи» ни­ви у хлібних куль­тур. Сиг­на­лом до по­даль­шо­го ско­ро­чен­ня зер­но­во­го кли­ну бу­де і ймовірна де­валь­вація гривні.
Втім, за­зна­чає Єли­за­ве­та Ма­лиш­ко, за ос­танні два де­ся­тиліття Ук­раїна за­га­лом і сільське гос­по­дар­ст­во зо­к­ре­ма кілька разів опи­ня­ли­ся в умо­вах жор­ст­кої кри­зи. Од­нак навіть на по­чат­ку 1990-х це не су­про­во­д­жу­ва­ло­ся різким падінням площ під зер­но­ви­ми, які де­ся­тиліття­ми ут­ри­му­ють­ся в ме­жах
14,8–16,3 млн грн.

У Міна­гро­політи­ки
«стриб­ну­ли» у греч­ку
Вод­но­час «не­по­коїть си­ту­ація із про­гно­зом посівів греч­ки. Її площі ско­ро­ти­ли­ся до мініму­му і ста­нов­лять
118 тис. га. Ви­хо­дя­чи із се­ред­ньої вро­жай­ності греч­ки — 10 ц/га, не­обхідно бу­ло засія­ти 180 тис. га», — повідо­мив на своїй сто­рінці у Фейс­буці міністр аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Олексій Пав­лен­ко. Про це очільник аг­рар­но­го міністер­ст­ва го­во­рив, зо­к­ре­ма, на се­лек­торній на­раді за уча­с­тю керівників де­пар­та­ментів об­лас­них адміністрацій та ек­с­пертів: «Ще у 2013 р. куль­турі бу­ло відве­де­но
168 тис. га. Найбільше ско­ро­чен­ня до­пу­с­ти­ли Хмель­ниць­ка, Кіро­во­градсь­ка, Вінниць­ка, Київська, Пол­тавсь­ка, Сумсь­ка, Тер­нопільська, Хар­ків­­ська, Чернігівська та інші об­ласті. Мо­ва йде про ду­же важ­ли­ву для про­до­воль­чої без­пе­ки куль­ту­ру. Ско­ро­чен­ня не мож­на на­зва­ти кри­тич­ним, але до­ціль­но пе­ре­гля­ну­ти ці по­каз­ни­ки та збіль­ши­ти пло­щу посівів на 50 тис. га. Го­ло­вам адміністрацій до­ру­че­но відпра­цю­ва­ти це пи­тан­ня спільно з аг­рарія­ми».
До­по­мог­ти керівни­кам об­ла­с­тей пе­ре­ко­ну­ва­ти сільгоспви­роб­ників у на­гальній по­требі сіяти не завжди рен­та­бель­ну куль­ту­ру взя­ло­ся ПАТ «Аг­рар­ний фонд», ого­ло­сив­ши про «за­купівлю греч­ки за фор­вард­ною про­гра­мою
2015 р. для за­без­пе­чен­ня про­до­воль­чої без­пе­ки країни». При­чо­му ціна за тон­ну зер­на греч­ки дек­ла­рується на рівні
6100 грн (хо­ча ще у пер­ший тиж­день трав­ня во­на бу­ла всьо­го-на-всьо­го
3100 грн/т) По­пе­ред­ня оп­ла­та за фор­вард­ним кон­трак­том — 65%. Ре­ш­ту су­ми обіця­ють ви­пла­ти­ти після над­хо­­джен­ня зер­на з ура­ху­ван­ням рин­ко­вої ціни на мо­мент по­став­ки.
Після за­кликів міністра і завірянь Аг­ро­фон­ду площі під цією, те­пер стра­тегічною, куль­ту­рою справді по­ча­ли зро­ста­ти. Міна­гро­політи­ки ще 12 трав­ня повідо­мля­ло, що «греч­ка посіяна на площі 43 тис. га, або 37% до про­гно­зу». А 19 трав­ня во­на вже зро­с­та­ла до «пло­щі 88 тис. га». Навіть на охоп­леній про­ти­сто­ян­ням Лу­ган­щині виріши­ли по­­двоїти посіви греч­ки — до ти­сячі гек­та­рів. Хо­ча в цьо­му регіоні во­на куль­ти­вується ма­ло — зби­ра­ють ледь не по 7 ц/га, тоді як на Пол­тав­щині вро­жай її зер­на мо­же ста­но­ви­ти й 25, й 30 ц/га. В Лу­ганській об­ласті та­ке збільшен­ня мо­ти­ву­ють склад­ною си­ту­ацією в країні. Мов­ляв, тре­ба ство­ри­ти до­статній за­пас про­до­воль­ст­ва. 
У за­галь­но­дер­жав­но­му мас­штабі, ви­хо­дить, сільгоспви­роб­ни­ки за тиж­день под­воїли площі під стра­тегічною круп’яною куль­ту­рою. До­сить бу­ло мі­ністру ли­ше вис­ло­ви­ти­ся у Фейс­буці — і насіння знай­ш­ло­ся, і техніка, і вільні по­ля. Тож мож­на очіку­ва­ти на ве­ли­кий уро­жай? На­вряд чи. Швид­ше, знач­ни­ми бу­дуть «спи­сані» площі під цією куль­ту­рою. 
Тут аби не скла­ло­ся так, як із бу­ря­ка­ми у ро­ки, ко­ли вла­да на­по­ля­га­ла на роз­ши­рені ланів під цу­к­ри­с­ти­ми. Вже до черв­ня відве­дені за вказівкою «зго­ри» гек­та­ри «спи­су­ва­ли», бо ніби­то бу­ря­ки на них не схо­ди­ли або, ще гірше, їх ма­со­во зни­щу­вав дов­го­но­сик чи трап­ля­ло­ся ще якесь ли­хо. І, справді, бу­ло б див­но, як­би схо­ди­ли, то­му що за­кла­да­ли «со­лодкі» план­тації, во­че­видь, хіба що на па­пері. На­томість пе­ресіва­ли «за­гиблі» площі тим са­мим рен­та­бель­ним со­няш­ни­ком...