Президент УПОА назвав слабкі ланки українського плодоовочевого виробництва

Війна кардинально вплинула на поточний стан розвитку плодоовочевого виробництва. Якщо раніше основними виробниками овочів були південні регіони України, то зараз їх замінюють центральні та західні області. Хоча аграрії досить швидко переорієнтували виробництво, багато питань залишаються невирішеними. Також з новими викликами зіткнулись і садівники. Їм довелось шукати нові ринки збуту в умовах ускладненої логістики.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на допис в telegram каналі «Агро Інноваційний Клуб».

Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник виділяє декілька головних проблем галузі:

1. Ускладнений доступ отримання фінансування, а це драйвер розвитку будь-якої економіки, проте в Україні відсутня достатня кількість таких інструментів для розвитку підприємств.
2. Брак потужностей для післязбиральної доробки та зберігання: вирощування врожаю — це тільки 15% від усього процесу, решту займає створення привабливого вигляду для покупця та збут. Не менш важливим є аспект збереження, адже у період з січня і до весни Україна є нетто-імпортером плодово-ягідної продукції через відсутність достатніх ресурсів з утримання та сортування таких товарів.
3. Відсутність стратегічного просування: маркетинг у даній сфері — це акцентування на конкретному сорті. Щоб розкрутити сорт, для початку потрібна його селекція, якої майже немає в Україні.
4. Вітчизняні виробники роблять ставку на популярність закордонного продукту, наприклад, використовують саджанці яблук із північних регіонів Італії, забуваючи про різницю в кліматичних умовах, та, як наслідок, отримують низький показник урожайності.

Читайте також: Для зберігання врожаю Україні не вистачає принаймі 150 овочесховищ.