Прем’єр поставив адресну допомогу аграріям у пріоритет

Уряд збирається реформувати систему державної підтримки  сільського господарства.

Г. Квіткa

Спеціально для журналу «Пропозиція»

«Ми маємо запровадити адресну, чітку підтримку невеликим фермерським господарствам до 500 га землі на вироблення власної, конкурентної, чистої, якісної сільгосппродукції.

Ми будемо цим питанням займатися, ми ставимо його в пріоритет і вважаємо, що воно має бути вирішене», — зазначив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час позачергового засідання Кабміну, повідомляє Урядовий портал.

Якщо таку підтримку запровадять, то це, зокрема, дасть змогу витягнути дрібні господарства із «тіні», вважають у керівних кабінетах. Адже, за розрахунками експертів Українського клубу аграрного бізнесу, торік до місцевих бюджетів сільгоспвиробниками було сплачено 6,1 млрд грн податків. Водночас у тіньовому обробітку перебуває майже 7 млн га землі, через що бюджети недоотримали ще 2 млрд грн, або третину від податків, сплачених у 2015 році. Отож спільні зусилля влади та бізнесу в реформуванні сектору можуть додатково залучити 3,6 млрд грн вже цього року.

—  У «тіні» сьогодні майже третина аграрного сектору, що призводить до занепаду сільських територій, а зростання податкового навантаження лише стимулює господарства працювати непрозоро. Складається ситуація, коли через нестачу державних коштів із прозорого бізнесу намагаються стягнути більше, тоді як боротьби із тіньовим не відбувається. Збільшити надходження до місцевих бюджетів від тих агровиробників, які працюють у «тіні», допоможе запровадження мінімального податкового соціального зобов’язання з кожного гектара сільгоспугідь, — вважає генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький.

Холдинги опинилися перед дилемою: щоб отримувати фінансування з бюджету, треба зменшуватися

— Якщо буде передбачена державна підтримка малим та середнім господарствам, які обробляють не надто великі площі, приміром до 150 га, скільки часу потрібно нашим агрохолдингам поділити підконтрольні господарства на структури до 150 га, щоб мати можливість й собі одержувати таку бюджетну допомогу? 

З цим запитанням ми звернулися до представників потужних підприємств ще до офіційно оголошених Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом намірів уряду допомагати сільгоспформуванням, де хазяйнують на ділянках до 500 га.  

— Це критично-іронічне запитання, звичайно, ніхто не буде цього робити, — впевнений  генеральний директор Індустріальної молочної компанії Алекс Ліссітса. — Агрохолдинги дуже довго йшли до того, щоб навпаки укрупнитися, створити такі централізовані структури. Власне, вони по-різному називаються, але мова йшла про те, щоб використати ефект масштабу. Ефект масштабу — мається на увазі великогабаритна техніка, застосування новітних технологій тощо. Тобто можливість поділу навіть не буде розглядатися. Я навіть не уявляю середніх товаровиробників, які почнуть дробитися. Приміром, у вас три тисячі гектарів, а дотації будуть тим, у кого в обробітку до 150 га.  Вам треба створити 20 юридичних осіб, і ці 20 юросіб мають перепідписати договори оренди. Уявіть, які це затрати! Потім їх (договори оренди) ще зареєструвати! А зараз у нас ще ніхто з власників паїв договір не перепідписує, доки не буде якоїсь фінансової допомоги. Фінансова допомога залежно від регіонів — від тисячі до п’яти тисяч за гектар.

Виконавчий директор «Агріком Груп» Петро Мельник провів аналогію з житлом: «Ви у своєму помешканні поставите додатково п’ять перегородок, щоб платити менший відсоток податку державі?» 

— На мою думку, — вважає Петро Мельник, — подібна підтримка частини виробників не призведе до кардинальних зрушень в агробізнесі. Потрібні рівні правила для всіх. І вони мають виконуватися. В об’єднаній Європі фермер працює три-чотири години на день у своєму господарстві. Зазвичай, у нього ще є інша робота. 

— Багато хто вважає, що запровадження державної підтримки для тих сільгоспвиробників, котрі мають 150, 200 чи 1000 га — якою б ця планка не була — це додаткова можливість для зловживань, корупції тощо.

Алекс Ліссітса також розділяє цю думку: «Ми ж проходили з вами, — пригадує він, — коли були виплати на голову ВРХ, перед виборами, по-моєму, 2012 року. Тоді існуючі мільярди гривень виплатили неіснуючим коровам. Тому що в деяких селах позаписували всім усе. Голова сільради вніс до переліку на допомогу всю свою сім’ю, потім сусідів і так далі. Якщо у нас немає нормальної системи статистики і обліку того, скільки у нас обробляється землі, то уявіть собі, які будуть спекуляції на цих господарствах». 

Куди йдуть податки 

з господарств

Фінансування розвитку сільських територій та наповнення місцевих бюджетів відбувається за рахунок таких податків, що сплачуються аграрними виробниками:

Єдиний податок 4-ї групи: сплачені кошти повною мірою надходять до бюджетів сільських громад. Ставка податку в 2015 році для ріллі становила 0,45% нормативно-грошової оцінки земель сільгосппризначення, а в 

2016-му  була підвищена до 0,81%.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), що вираховується з орендної плати за земельні паї: у 2015 році його ставка становила 15%, із 2016-го — уже 18%. Три чверті сплачених коштів залишається на місцевому рівні або передається сільським громадам у разі їхнього об’єднання.

Податок на доходи фізичних осіб, що вираховується із заробітної плати: у 2015 році його ставка була так само на рівні 15%, із 2016-го — 18%. 60% сплаченої суми залишається у районному бюджеті, 15 — надходить до обласного, ще 25% — до державного бюджету. Так само в разі об’єднання сільських громад частина коштів йде до спільного бюджету.

За рахунок сплати єдиного податку 4-ї групи місцеві бюджети торік отримали 2,5 млрд грн від використання 21,3 млн га земель сільгосппризначення, що офіційно орендовані аграрними підприємствами. Від тіньового обробітку місцеві бюджети недоотримали 820 млн грн. Через підвищення ставки податку в 2016 році аграріями буде сплачено майже 5,3 млрд грн єдиного податку з офіційно оброблюваних земель, а за детінізації гектарів — залучено додаткові 1,8 млрд грн.

ПДФО з орендної плати за земельні паї у 2015 році становив 1,81 млрд грн. Сума недоотриманих коштів оцінюється в 600 млн грн. Підвищення ставки ПДФО цього року може привести до збільшення надходжень на місцевому рівні від цього податку до 2,61 млрд грн, а потенційні надходження завдяки детінізації оцінюються у 870 млн грн.

Надходження до місцевих бюджетів від сплати ПДФО, що стягувався із заробітної плати працівників аграрного сектору, торік сягали 1,77 млрд грн та ще 590 млн грн недоотримано внаслідок тіньового обробітку землі. У 2016 році прогнозується сплата аграрними підприємствами 2,69 млрд грн податку на обласному рівні, а додаткові надходження від детінізації можуть становити 900 млн грн. При цьому очікується, що середній рівень заробітної плати в сільському господарстві, за підсумками року, зросте від 3140 до 3984 грн за місяць за стабільних економічних умов.

Крім обов’язкових виплат, прозорі аграрні компанії також надають соціальну допомогу місцевим громадам та мешканцям. Згідно з дослідженнями УКАБ, у середньому з 1 га сільгоспземель 66 грн направляються на соціальні потреби сільських громад. Загальний обсяг такої допомоги із офіційно орендованих земель оцінюється в 1,4 млрд грн.