Попит на сою у світі зростає: Україна готується стати насіннєвим хабом для Європи

Світовий попит на сою залишається стабільно високим, що стимулює розвиток селекції та розширення посівних площ під цією культурою. За даними Насіннєвої асоціації України (НАУ), у 2025 році посівні площі сої під насіння в ЄС зросли на 2,2% — до 58,2 тис. га, де беззаперечним лідером залишається Італія, а найшвидші темпи приросту демонструє Угорщина. Україна активно інтегрується в цей процес, поступово виходячи на європейські ринки.

«Попит на сою у світі не спадає – і це добре відчувають і селекціонери, і насіннєві компанії. Україна – активний учасник в цьому процесі: ми виробляємо насіння, реєструємо нові сорти і поступово виходимо на європейський ринок. Питання вже не в тому, чи є потенціал – а в тому, як швидко ми його реалізуємо», — наголосила виконавчий директор НАУ Сюзана Григоренко.

В Україні ринок насіння сої демонструє відносну стабільність: після 2021 року він утримується в коридорі 12–14 тис. га, а прогноз НАУ на 2026 рік становить близько 14 тис. га. Основна географія насінництва зосереджена на заході країни — у Житомирській, Тернопільській та Хмельницькій областях, які забезпечують понад дві третини всіх посівів. У 2025 році 50 насіннєвих господарств виростили понад 50 тис. тонн насіння. Водночас завдяки запровадженню прискореної реєстрації сортів, вже визнаних у ЄС чи США, реєстр сортів сої в Україні розрісся до 280 позицій із 16 країн світу, де вітчизняна селекція посідає друге місце за кількістю після Канади.

Позитивні зрушення спостерігаються і у зовнішній торгівлі: імпорт насіння сої скорочується за рахунок розширення внутрішнього виробництва. Натомість для українського експорту відкриваються нові перспективи завдяки визнанню Євросоюзом еквівалентності української системи сертифікації насіння.

«Паралельно з експортними можливостями формується і внутрішня регуляторна база. З вересня 2026 року в Україні набуває чинності закон про державний контроль за обігом ГМО. Його ключові норми: єдиний реєстр ГМО, обов'язкове маркування продуктів із часткою модифікованих інгредієнтів понад 0,9%, заборона на ввезення незареєстрованих ГМ-організмів і фінансова відповідальність за порушення правил біобезпеки», — зауважила очільниця НАУ.

Орієнтація українських виробників на вирощування якісного non-GMO насіння створює додаткову стратегічну перевагу для виходу на ринок Європейського Союзу, де використання ГМ-сої суворо обмежене.

«Сьогодні питання в іншому: як швидко Україна перетвориться з внутрішнього ринку на експортний хаб насіння для Європи. Підстави для цього реальні – еквівалентність визнана, non-GMO насіння має попит, вибір генетики – один з найширших на континенті», — підсумувала Сюзана Григоренко.