Понівечена земля: супутники зафіксували масштаби фізичного пошкодження полів Миколаївщини
Сільськогосподарські угіддя Миколаївської області зіткнулися з безпрецедентним фізичним руйнуванням, яке задокументоване у звіті Організації продовольства та сільського господарства ООН (ФАО). Документ надає дані про те, як бойові дії змінили структуру ґрунту в регіоні. Дослідники використовували супутникові знімки, щоб знайти сліди від вибухів та ідентифікувати ділянки, які стали небезпечними для обробки.
Одним із найбільш тривожних показників є загальна площа пошкоджених земель. Лише за результатами аналізу 2022 року, понад 263 000 гектарів ріллі в області мали принаймні одну вирву від вибуху снаряда. Це величезна територія, де робота техніки тепер пов’язана зі смертельним ризиком. Вирви — це не просто ями, а порушення цілісності ґрунту, що вимагає тривалого відновлення та обов’язкового розмінування перед початком польових робіт.
Дослідження показало зв’язок між інтенсивністю конфлікту та кількістю покинутих полів. Експерти порівняли статистику про військові події з власними супутниковими картами вегетації. Там, де кількість обстрілів була найвищою, супутники зафіксували гарячі точки тривалого невикористання земель. Це ділянки, які не оброблялися три чи чотири роки поспіль через наявність залишків боєприпасів, що не розірвалися.
Сучасні технології дозволили фахівцям побачити деталі, які важко оцінити з землі. Використовуючи методику «A satellite-based change analysis of cropland and productivity, 2021-2024», аналітики виявили навіть приховані загрози. Поля, що здаються просто порожніми, можуть бути всіяні металевими уламками та залишками техніки. Це робить їх непридатними для господарства до повної сертифікованої перевірки.
Окрім вирв, проблемою стало природне закидання земель. Коли поле залишається без нагляду, воно заростає бур’янами та чагарниками. Супутники Sentinel-2 чітко фіксують ці зміни. Навіть після розмінування аграріям доведеться витратити ресурси на рекультивацію ґрунту, шар якого пошкоджено вибухами та пересуванням важкої техніки.
Аналіз чистої первинної продуктивності (NPP) показує, що фізичне пошкодження землі впливає на ріст рослин навіть на тих ділянках поля, куди снаряди не влучили прямо. Порушення систем поливу та деградація земель призвели до того, що стан вегетації в області погіршився порівняно з 2021 роком.
Створені карти пошкоджень мають стати інструментом для планування очищення територій. Фахівці можуть фокусувати техніку для розмінування на найбільш постраждалих зонах, ідентифікованих з космосу. Робота ФАО підтверджує, що фізичне пошкодження ґрунту — це один із найважчих викликів для Миколаївщини, який впливатиме на економіку регіону протягом багатьох років. Такий підхід до моніторингу дозволяє аграріям мати реальну базу для розрахунку збитків та відновлення аграрного потенціалу півдня.