Понад 70% фермерів вважають вплив великих агрохолдингів негативним, — результати дослідження

Понад 70% опитаних малих фермерів і фермерок оцінюють вплив агрохолдингів як переважно негативний. Такий висновок містить дослідження ГО «Екодія» про концентрацію сільськогосподарських земель у громадах.

Аналіз охопив громади Вінницької області, а також окремі громади Київської й Сумської областей. Зокрема, у Ладижинській громаді «Миронівський хлібопродукт» обробляє 46,3% земель, у Гайсинській громаді «Укрпромінвест-Агро» — 42%, а в Ковалівській громаді Київської області група «Світанок» — 73,6% сільськогосподарських земель.

В Екодії кажуть, що результати дослідження свідчать про системну нерівність у доступі до землі в Україні. Малі фермери часто програють конкуренцію великим агрохолдингам, а ситуацію додатково ускладнюють слабкі інституції, непрозоре управління землями на місцях і наслідки повномасштабної війни.

За словами опитаних фермерів, вплив агрохолдингів виходить далеко за межі земельного ринку. Йдеться також про вплив на місцеву економіку, зайнятість, стан довкілля та рішення на рівні громад.

«Холдинги — це як держави в державі. Вони мають усе: юристів, банки, підтримку. А фермер сам по собі, без захисту», — так один із учасників опитування описав цей дисбаланс.

Як ідеться в дослідженні, агрохолдинги пропонують вищу орендну плату, контролюють логістику, елеватори й канали збуту, впливають на ціни та витісняють дрібних виробників. Серед інших наслідків фермери називають скорочення робочих місць через автоматизацію, відтік молоді, поширення монокультур, виснаження ґрунтів, тиск через лобіювання з боку місцевої влади та ризики непрозорого розподілу комунальних земель.

Фахівчиня відділу сільського господарства Екодії, координаторка проєкту Land Matrix у регіоні Східної Європи, Олександра Романова зазначає, що аналіз на рівні громад дозволяє побачити те, чого не видно в загальнонаціональній статистиці.

«Малі фермери, як правило, живуть і працюють у своїх громадах: залишають там доходи, формують локальний бізнес, підтримують соціальну інфраструктуру й часто більш відповідально ставляться до землі, адже залежать від неї довгостроково. Тому їх доступ до землі — це не тільки аграрне питання, а основа продовольчої безпеки, соціальної стійкості та сталого розвитку українських громад», — пояснює Олександра Романова.

За її словами, дослідження вже показало тривожні сигнали: в окремих громадах понад половина земель може бути в користуванні однієї компанії, а малі фермери мають обмежений доступ до землі. Саме тому, вважають в Екодії, державі потрібен моніторинг концентрації землі на рівні громад, щоб вчасно реагувати на ризики і підтримувати мале фермерство.