Понад 60% українців економлять на продуктах харчування, - опитування

ТОВ "Тейлор Нельсон Софрез Україна" (TNS) оприлюднила результати двох досліджень, опитавши 14 тис. споживачів великих міст стосовно різних категорій споживання, як вони себе почувають, що купують та яким брендам надають перевагу. У результаті з’ясували, що із кожним роком українці стають дедалі біднішими. За рахунок знецінення гривні доходи падають та з'являються нові харчові та споживчі звички. Про це розповіла директор по роботі з ключовими клієнтами TNS в Україні Юлія Волох під час ІХ Всеукраїнської конференції з міжнародною участю "Молочний бізнес – 2016", пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.

Більше 30% опитаних говорить про те, що коштів на їжу їм вистачає, але одяг купувати складно. Суттєво падає доля людей, які можуть дозволити собі купувати побутову техніку. Набагато менше громадян можуть купити автотранспорт.

Більше 60% респондентів сказали, що економлять на продуктах харчування. Зокрема, це позначилося й на молочних продуктах, не зважаючи на те, що молоко і молокопродукти для українців - продукти щоденного споживання. Але оскільки грошей менше, за останній рік більшість респондентів відмітили, що змінили свою марку, яку вони раніше регулярно споживали, на дешевшу. Також за останній рік люди почали частіше купувати акційні продукти, продукти зі знижками, переходять на дешевші бренди та магазини. Значно скоротилося споживання модернпродуктів - десертів, йогуртів. Або їх готують самостійно.

Українці в цілому стали частіше купувати продукцію місцевих виробників - більш налаштовані на локальний продукт. Вони вважають, що такі товари будуть дешевшими. Тому розвиток мережі власних магазинів може бути гарним джерелом прибутку.

Але за останній рік більшість споживачів купували і споживали продукції з ринків, у бабусь і т.п. До того ж, чим менший населений пункт, тим частіше віддають перевагу закупівлі на ринках. У великих містах ― навпаки. Не зважаючи на те, що базарні молочні продукти, з точки зору споживачів, не відповідають санітарним нормам, вони сприймаються як натуральніші і корисніші. Переважна більшість людей старшого покоління сприймають промислову продукцію, як ненатуральну. На їхню думку у такій продукції багато антибіотиків, добавок, замінників.

Серед молоді за смаком промислові молочні продукти поки гірше оцінюються, ніж базарні. Але сьогоднішня молодь вже не бачить різницю в смаку між промисловою і ринковою молокопродукцією. Старше покоління і молодь до 30 років сприймають молочні продукти із ринків як більш доступні за ціною. Економічно активні 30-40 річні не бачать різниці в ціні.

Тому промисловим молокопереробним підприємствам потрібно змінювати ставлення споживачів до промислових молочних продуктів, доводячи таку ж натуральність як у ринкових, але при цьому з дотриманням всіх санітарних норм.