планує суттєво розширити свою присутність в Україні

На початку червня група українських журналістів на запрошення керівництва ТОВ "Ростсельмаш" відвідала завод компанії у Ростові-на- Дону. Для мене це були перші відвідини гіганта російського сільськогосподарського машинобудування (кожний шостий новий зернозбиральний комбайн у світі є продукцією Ростсельмашу, поставки техніки до 26 країн світу носять постійний характер), тому я з великою зацікавленістю прийняв запрошення.

Для ме­не особ­ли­во ціка­вим бу­ло порівнян­ня за­во­ду Ростсельмаш із за­во­да­ми йо­го ос­нов­них кон­ку­рентів на ук­раїнсько­му рин­ку: ком­паній "Джон Дір", "Мас­сей Фер­гю­сон", - які я сво­го ча­су від­відав. І я по­ви­нен ска­за­ти, що за­вод Ростсельмаш приємно пе­ре­вер­шив мої сподіван­ня. Моє вра­жен­ня є за­га­лом по­зи­тив­ним.
Порівню­ю­чи техніку, і зо­к­ре­ма сіль­сь­ко­го­с­по­дарсь­ку, ста­ло мод­ним вжи­ва­ти порівнян­ня "За­по­рож­ця" і "Мер­се­де­са". На мою дум­ку, техніка Ростсель­машу - це да­ле­ко не "За­по­ро­жець" і не "Жи­гулі", хо­ча ще й не "Мер­се­дес" (бу­де­мо відвер­ти­ми). Я би в цій ана­логії прирівняв би техніку Ростсельма­шу до "Опе­ля": до­б­рот­на й якісна ма­ши­на, що здат­на повністю за­до­воль­ни­ти ви­мо­ги ве­ли­кої гру­пи спо­жи­вачів. І тре­ба ска­за­ти, що Ростсельмаш стрімко ру­хається впе­ред, особ­ли­во після при­ва­ти­зації за­во­ду де­сять років то­му - те­пер (навіть у кри­зові ча­си) щорічно на мо­дернізацію ви­роб­ництва виділяється 30 млн до­ларів. На за­воді я по­ба­чив су­часні пре­си та стан­ки з чис­ло­вим про­грам­ним уп­равлінням, зав'я­зані в од­ну комп'ютер­ну ме­ре­жу. У цю ж ме­ре­жу вклю­че­на вся логістич­на служ­ба, скла­дальні діль­ниці, що дає змогу опе­ра­тив­но за­без­пе­чу­ва­ти скла­даль­ників потрібни­ми вуз­ла­ми та де­та­ля­ми. Скла­дан­ня од­но­го ком­бай­на на кон­веєрі три­ває 40 хви­лин.
У 2007 році після про­ве­ден­ня ком­плекс­них тестів на ком­бай­ни VECTOR, ACROS і TORUM за­вод от­ри­мав сер­тифікат відповідності нор­мам ЄС із без­пе­ки, що дає ви­роб­ни­кові пра­во мар­ку­ва­ти ці ком­бай­ни зна­ком "СЕ".
Ве­ли­ку ува­гу Ростсельмаш приділяє уніфікації вузлів се­ред своєї про­дукції. На сьо­годні техніка Ростсельма­шу міс­тить від 40 до 60 відсотків уніфіко­ва­них ком­плек­ту­ю­чих.
Не­що­дав­но Ростсельмаш прид­бав аме­ри­кансь­ко­го ви­роб­ни­ка об­при­с­ку­вачів - ком­панію Red Ball (м. Бен­сон, шт. Мінне­со­та) - і ка­надсь­ко­го ви­роб­ни­ка трак­торів - ком­панію Buhler Industries (м. Вінніпег, провінція Маніто­ба). (До речі, ком­панія Buhler Industries не­має нічо­го спільно­го зі швей­царсь­ким ви­роб­ни­ком млинів). Ці прид­бан­ня да­ли мож­ливість Ростсель­ма­шу роз­ши­ри­ти асор­ти­мент своєї про­дукції і зро­би­ти ще один крок у тех­но­логічно­му пе­ре­оз­б­роєнні. Ну й, крім то­го, це дає мож­ливість російським сіль­госпви­роб­ни­кам прид­ба­ти цю техніку на 30 відсотків де­шев­ше. Рост­сельмаш має ве­ликі пла­ни що­до роз­ши­рен­ня своєї при­сут­ності на рин­ку сільсько­го­с­по­дарсь­кої техніки Ук­раї­ни. Так, Ростсельмаш уже має свої скла­даль­ні під­при­ємст­ва у Кіро­во­граді та у Києві. На жаль, ча­ст­ка ук­раїнських ком­плек­ту­ю­чих у техніці Ростсельма­шу ско­ро­ти­ла­ся з ко­лишніх 20 відсотків до п'яти (колісні дис­ки, ши­ни), але керівництво ком­панії не про­ти збільшен­ня ча­ст­ки ук­раїнських ком­плек­ту­ю­чих.
Для ук­раїнських сільгоспви­роб­ників Ростсельмаш про­по­нує су­часні зер­ноз­би­ральні ком­бай­ни Acros і Torum, кор­моз­би­раль­ний ком­байн 1401. Що­до Ук­раїни Ростсельмаш має ду­же амбітні пла­ни: под­воїти про­даж своїх зер­ноз­би­раль­них ком­байнів з однієї до двох ти­сяч оди­ниць на рік. Ціка­вим тут є те, що ми­ну­ло­го ро­ку в Ук­раїну бу­ло імпор­то­ва­но ли­ше 1660 но­вих зер­ноз­би­раль­них ком­байнів усіх фірм. Ко­го ж зби­рається витісни­ти з ук­раїнсько­го рин­ку Рост­сельмаш?
На це за­пи­тан­ня відповідь дав ге­не­раль­ний ди­рек­тор ТОВ "Рост­сельмаш" Ва­лерій Маль­цев, який спеціаль­но знай­шов час для зуст­річі з ук­раїнськи­ми жур­наліста­ми.
Своїми "жерт­ва­ми" Ростсель­маш об­рав іно­земні ком­бай­ни, що бу­ли у ви­ко­ри­с­танні понад вісім років (60 від­сотків зер­ноз­би­раль­них ком­байнів є старі­ши­ми за термін їхньо­го ви­ко­ри­с­тан­ня). Наразі Ростсель­маш уз­го­д­жує з уря­дом і най­більши­ми бан­ка­ми Росії про­гра­ми кре­­дит­них ліній для про­да­жу своєї техніки в Ук­раїні. Це - зви­чай­на міжна­род­на прак­ти­ка: зга­дай­мо, що сво­го ча­су трак­то­ри ком­панії "Джон Дір", зер­ноз­би­ральні ком­бай­ни "Джон Дір" і "Кейс" бу­ли імпор­то­вані в Ук­раїну за кре­дит­ни­ми лініями Ек­с­порт­но-імпорт­но­го бан­ку США.
Ну що ж, від по­си­лен­ня кон­ку­ренції завжди ви­г­рає спо­жи­вач (у да­но­му разі - ук­раїнський сільгосп­ви­роб­ник), по­заяк роз­ши­рюється і поліпшується сер­віс, змен­шу­ють­ся ціни. Крім то­го, у спо­жи­ва­ча є з чо­го оби­ра­ти за­леж­но від своїх по­ба­жань і розміру га­ман­ця.

Юрій Михайлов