Фермери з південних регіонів України вже почали жнива, але замість радіти – б’ють на сполох. Через посуху та весняні заморозки врожай на Херсонщині гине, а втрати обчислюються мільярдами гривень.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.
У червні аграрії Дніпропетровщини, Одещини та Миколаївщини зібрали понад 188 тисяч тонн зерна з більш ніж 74 тисяч гектарів. Загалом озимими в Україні засіяно понад 6 мільйонів гектарів. Але прогнози на сезон гірші, ніж очікувалося.
За даними Інституту аграрної економіки, у 2025 році валовий збір озимих зернових становитиме близько 22 мільйонів тонн – це на 9% менше, ніж торік. Зокрема, пшениці очікується 19 млн тонн, ячменю – 2 млн, а ріпаку – 3,3 млн. Позитив – лише в жита, якого буде трохи більше.
«Було багато аномальних подій: осіння засуха, морози навесні, нестача вологи. Особливо постраждав ріпак», – пояснює Світлана Литвин з Українського клубу аграрного бізнесу.
Херсонщина під ударом
Найгірша ситуація – у деокупованих районах Херсонщини. Там на понад 55 тисячах гектарів урожай або повністю загинув, або сильно постраждав. Загальні збитки – понад 1 млрд грн, повідомляє Всеукраїнська аграрна рада.
«Наше господарство втратило майже третину посівів озимих. Весняні заморозки, посуха, нестача зрошення після знищення Каховської ГЕС – усе це далося взнаки», – каже Ігор Йосипенко з Бериславського району.
На його полях загинуло 1 900 гектарів зернових і ріпаку. Подібна ситуація і в іншого херсонського фермера – Віктора Деркача. Він втратив до 30% посівів, інші постраждали на 50–60%.
«Очікували зібрати 50–60 центнерів пшениці з гектара, а отримаємо 30–35. Дощів майже не було. Через це вже зараз страждають соняшник і ярий ячмінь», – каже Деркач.
Допомога потрібна, але грошей немає
Аграрні асоціації звернулися до уряду з проханням про підтримку – просять прямі виплати на гектар. У Міністерстві аграрної політики відповіли: коштів у бюджеті немає. Натомість пропонують пільгові кредити за програмою "5-7-9%", яка діє і для прифронтових територій.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив розробити механізм компенсацій для тих, хто самостійно відновлює зрошення. Аналогічно до компенсації за розмінування.
Фермери ж не здаються.
«Готуємось до нової сівби. Як саме – ще не знаємо, але точно будемо сіяти», – каже Ігор Йосипенко.