Перша сільськогосподарська виставка року наголошує на “Донах”

6—9 лютого у столичному Палаці спорту відбулася чергова щорічна виставка “Примус: Сільськогосподарська техніка”, симбіотично поєднана з “Примус: Автосервіс вантажних та легкових автомобілів”. Чому, спитаєте, “Примус”? Справа, звичайно, не в примусовій участі у виставці, а в тому, що в перекладі на українську “примус” — це перший. Бо й справді, виставки київської експо-фірми “Примус-Україна” сільськогосподарську тематику перед очі столичної публіки розгортають першими. У Палаці спорту ніби чулося відлуння великого тогорічного урожаю. Порівняно з виставкою 2001 року, на якій аграрна тематика мала дуже блідий вигляд (істотним винятком була хіба що презентація заводу “Ростсільмаш”), цього разу відвідувачі вже не почувалися такими зневаженими. Напевно, успіх в агарному виробництві сигналізував компаніям, які працюють з аграрним сектором економіки, що рано ще “змотувати вудки”, що у сільському господарстві ще можна виробляти й заробляти. Розрізати символічну стрічку виставки й сказати вітальне слово організатори довірили президентові Асоціації фермерів та землевласників України Іванові Томичу й директорові УкрНДІ випробування і прогнозування техніки Леонідові Погорілому. І хоча це не перші особи в АПК країни, проте в них поєдналися і адміністративне, і реформаторське, і наукове начала. Отже, чим же багата була нинішня “Примус: Сільськогосподарська техніка”? Товари й послуги аграрного спрямування пропонували кілька десятків стендів. Зокрема, у передвесняному асортименті рясніли мотоблоки (їх виставили чотири експоненти), запасні частини до різноманітних машин та механізмів, гумо-технічні вироби; несподівано багато було дилерів серйозних машинобудівних компаній з ближнього зарубіжжя (Мінський тракторний та Красноярський комбайнобудівний заводи), в також з далекого — “КЛААС”, “Кейс”, “Джон Дір”, “Сампо” та інших, які останніми роками махнули були на Україну рукою, а тепер знов нагадували про своє існування. Щоправда, експонат, так би мовити, у натурі представив лише дилер МТЗ, решта ж фірм обмежилися пристендовою літературою та яскравими плакатами. З менш масштабних механізмів можна було в натурі побачити дві сівалки (одну австрійську, а другу — вітчизняну, точного висіву, на ринку ще невідому), грунтобробні знаряддя, обприскувач. Технічну тематику дещо урізноманітнювали стенди з насінням, саджанцями, породами ВРХ (без живих експонатів) тощо. Проте, як і минулого року, центральними експонатами нинішньої “Примус: Сільськогосподарська техніка” були машини ВАТ “Ростсільмаш”. На майданчику перед Палацом спорту їх стояло дві — зернозбиральний комбайн “Дон-1500Б” і кормозбиральний “Дон-68”. Пропонували свої послуги з придбання та сервісу техніки “Ростсільмаш” дилерські фірми — “Дон-сервіс”, “Аграрний союз Донбасу” та “Мелос ВТЗ”. Але головним стендом, де можна було одержати якнайповнішу інформацію про Ростовський комбайнобудівний завод та його продукцію, був стенд компанії “Донснаб” — офіційного ексклюзивного дистриб’ютора “Ростсільмаш” в Україні. На цьому стенді кореспондентові “Пропозиції” вдалося поспілкуватися з Ігорем Юрійовичем Квітницьким, директором Харківського центру компанії, Сергієм Миколайовичем Гарбаруком, директором Київського центру, та Євгенієм Петровичем Волковим, директором з регіонального розвитку Торгового дому “Ростсільмаш”. Ось короткий виклад цієї розмови. Ігор Юрійович Квітницький. “Участь у виставках потребує серйозних капітальних вкладень, тому і ми, і “Ростсільмаш” маємо бути впевнені в їх ефективності. На чому ж повинна грунтуватися ця впевненість? Передусім, на нашому величезному бажанні запобігти перетворенню України на звалище металобрухту. Щорічний дефіцит зерно- і кормозбиральної техніки становить 12 тисяч комбайнів, і у будь-якому разі цей дефіцит буде заповнено, тобто комбайни в Украї_ну завозитимуть і врожай збиратимуть. І дуже не хотілося б, щоб завозили машини 10—15-річного віку, які вже відпрацювали свій ресурс. Бо жнива швидкоплинні, і якщо в імпортному комбайні щось раптом ламається, то збирання значно подовжується, а втрати зерна — збільшуються. На користь нових, а не “беушних” машин говорить ще й такий аргумент: для одержання банківського кредиту слід мати заставу, і такою заставою може бути лише нова техніка. Причому, чим кращий технічний стан комбайна, тим більший можна взяти кредит. Тому сьогодні ми говоримо, що “Донснаб” продає не комбайни, а послугу зі збирання грошей. Техніка “Ростсільмашу” цьому гаслу цілком відповідає: в неї є конкурентна ціна, надійність, вона добре відома українському сільгоспвиробникові. І на цьому грунтується наша впевненість”. Сергій Миколайович Гарбарук. “Після кількох років економічного спаду нарешті почався підйом, тому “Ростсільмаш” повертається в Україну. І на цій виставці вже видно, що в Україні створюються фірми, які прагнуть продавати тут ростовську техніку. А оскільки “Донснаб” є офіційним ексклюзивним дистриб’ютором ВАТ “Ростсільмаш”, то ці фірми повинні укладати з нами дилерські угоди. Водночас для забезпечення необхідного рівня збуту ми ставимо собі за мету залучити якомога більше дилерів. Ми проводимо в Україні політику “Ростсільмашу” і добираємо дилерів таким чином, щоб вони відповідали певним стандартам, щоб здатні були надавати сервіс на умовах заводу. Обов`язковою умовою для дилера є наявність технічного центру. Фірма, що хоче ефективно продавати техніку ВАТ "Ростсільмаш", повинна брати її на гарантію і мати змогу здійснювати повноцінне обслуговування. Нині становлення сервісної мережі відбувається семимільними кроками, і ми плануємо, що до початку жнив мережа технічних центрів функціонуватиме у повну силу. Як бачите, відвідувачів біля нашого стенда чимало. Певний інтерес виявляють великі компанії-зернотрейдери, які останнім часом кредитують сільгосппідриємства. Є також і ті покупці, які прагнуть придбати техніку з перших рук, тобто за мінімальною ціною. Є й такі, хто хоче заробити. Адже “Донснаб” пропонує не просто сільгоспмашини, а механізм для заробляння грошей, оскільки торгівля технікою ВАТ “Ростсільмаш” є вигідним бізнесом, на якому можна добре заробити. Міркуйте самі: щодо співставлення ціни до якості, а також затрат на тонну зібраного зерна комбайни "Ростсільмашу" перебувають щонайменше на одному рівні з комбайнами західного виробництва. Проте ціна на останні для наших сільгоспвиробників є нині непідйомною. Тому в наших селян є чудова альтернатива — прийти до “Донснабу” і придбати добре знайомий їм “Дон”. Євгеній Петрович Волков. "Хотілося б нагадати про динаміку розвитку нашого підприємства. У 1999 році “Ростсільмашем” було вироблено 800 комбайнів. У 2000 році на завод прийшла нова команда управлінців, відбулися серйозні зміни у менеджменті. Тоді було заплановано збільшити вибництво машин до 1500; насправді ж зібрали й продали 2680. Торік було вироблено 6200. Ця динаміка говорить за себе сама. Аналогічна динаміка має місце також і у питаннях якості. Щороку кожна з наших машин змінюєтья на краще, нині продукція ВАТ “Ростсільмаш” проходить сертифікацію на міжнародний стандарт якості. Ставлення до техніки після виходу її за межі заводу останніми роками кардинально змінилося, і нині організація сервісних центрів — наше найголовніше завдання. Ми стежимо за своєю продукцією як під час гарантійного терміну, так і по його закінченні. Тому 2002 рік на ВАТ “Ростсільмаш” оголошено роком сервісу." v v v На завершення розмови усі троє співбесідники висловили думку, що завдяки участі у виставках техніка ВАТ “Ростсільмаш” здобуває нову популярність, відроджує свій добрий імідж. Тому компанія “Донснаб” та її дилери братимуть участь і в інших подібних заходах. Напевно, це будуть “Агріхорт”, травнева виставка у Національному експоцентрі, ”Агро-2002”.