Переселенці з Донбасу заселяють чорнобильську зону і займаються фермерством

На Житомирщині, неподалік Чорнобиля, відроджуються села, які виселили після аварії на станції. Відтепер переселенці з Донбасу засівають колись визнані непридатними для обробітку поля, а з радіоактивного лісу разом із деревами зникають попередження про радіацію, повідомляє propozitsiya.com за результатами моніторингу регіональних і телеЗМІ.

У селі Рокитному — два десятки мешканців. Але люди кажуть, що населення збільшується — до чорнобильської зони їдуть переселенці з Донбасу. «Хат п'ять переселенців є, а вчора ще один ходив і шукав житло», – говорять місцеві. Вони ж пояснюють, що переселенці з Донбасу часто привозять із собою сільськогосподарську техніку, беруть згодом за дуже помірними цінами в аренду землі сільгосппризначення і займаються фермерством. До речі, в Чорнобильській зоні активно працюють трейдери, що планують скупати вирощений у забороненій зоні врожай.

Діана та Денис приїхали до прадіда і кажуть – у зоні відселення безпечно і весело. Їхній прадід Аврам уже не ходить до лісу, хоча одразу й не зізнається, що йому уже 90 років. По сусідству живе його одноліток, дід Олексій. Старі кажуть, що радіація їх не бере. До цього слова в селі ставляться з іронією.

Працівники Чорнобильської станції застерігають: звичайний побутовий дозиметр справжніх показників не зафіксує, бо вони зашкалюють. Та люди на це не зважають: ходять до лісу по гриби, ласують місцевим медом. Вирубку дерев у зоні, що визнана небезпечною, лісник Валерій пояснює тим, що «дерева просто посохли». «У нас посадки висаджуються, все нормально», – стверджує він.

Раз на тиждень сюди ходить поїзд. Залізнична станція «Возлякове» – єдине, що тримає в селі Марину – дружину залізничника. Жінка порається по господарству: має корову, город, ходить до лісу по гриби і ягоди. Марина переконана: в їхньому селі на дві хати екологічна ситуація у нормі. «У вас у Києві гази, там більша радіація, ніж тут у нас», — говорить вона.

Приїзд автомагазину у такі відддалені села зони – справжня подія, яка збирає всіх мешканців. Привозять хліб, мінералку, бакалію, побутові товари тощо. «Якби не возили, то ми б тут давно повмирали – нічого нема», — кажуть місцеві.