Переорієнтація експорту на сухопутні маршрути додає $51–58 на кожній тонні зерна

Російські атаки на портову інфраструктуру Великої Одеси та цивільні судна фактично зупинили морську логістику. Це створює загрозу для експорту понад 30 млн тонн української агропродукції, а агросектор протягом 6–12 місяців ризикує недоотримати $2–4 млрд. Про це в коментарі Delo.ua повідомив аналітик "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Максим Гопка.

Затримки поставок із Чорноморського регіону сягають 60 днів. Це змушує ключових покупців переорієнтовуватися на інші ринки:

• Індія заміщує українську соняшникову олію постачаннями з Аргентини, Австралії, а також дешевшою пальмовою та соєвою оліями;
• Єгипет та Туреччина можуть збільшити закупівлі з РФ, Румунії, Болгарії, Франції або США, якщо українське зерно стане дорожчим чи менш прогнозованим;
• ЄС не купуватиме російське зерно через загороджувальні тарифи, але українську продукцію там можуть замінити місцеві виробники або поставки з США та Південної Америки.

У маркетинговому сезоні 2025/2026 Україна експортувала 41,1 млн тонн зернових та олійних (проти 46,7 млн тонн роком раніше). До топ-5 імпортерів увійшли:

• Туреччина — 7,936 млн тонн;
• Єгипет — 4,888 млн тонн;
• Італія — 4,180 млн тонн;
• Алжир — 2,935 млн тонн;
• Іспанія — 2,605 млн тонн.

Альтернативні маршрути суттєво підвищують витрати на логістику. Доставка до портів Великої Одеси коштує $24,7/т, тоді як до Гданська/Гдині — $75,7/т, а до Констанци — $82,6/т. З урахуванням собівартості виробництва ($140/т для пшениці та $151/т для кукурудзи), пшениця залишається мінімально прибутковою, тоді як експорт ячменю через Гданськ чи Констанцу завдає збитків до -$25/т, а кукурудзи через Констанцу — -$14/т.

«Україна не втратить ринки, проте тимчасово обмежить обсяги відвантажень. Як показав досвід, Україна, коли відновлювала обсяги експорту, поверталась на свої ринки з більшою часткою продукції», – аналітик УКАБ Максим Гопка.