Освіта зі знаком якості

Осінь — пора, коли підбивають підсумки аграрного року, святкують день працівника сільського господарства й зазирають у майбутнє. Як саме? У жовто-червоному калейдоскопі почався новий навчальний рік, і саме тепер до освітян і освіти як такої прикута пильна увага. Бо в якості освіти й криється секрет професіоналізму майбутніх керівників і спеціалістів. Аграрна складова української освіти ніколи не була бідною родичкою на сторінках “Пропозиції”. Втім, здебільшого інформаційну підтримку з нашого боку мали вищі навчальні заклади III–IV рівня акредитації. Та це аж ніяк не означає, що наше видання зверхньо ставиться до “молодших братів” аграрних університетів і академій. І найближчим часом ви, шановні читачі, в цьому переконаєтесь.
Ірпінь — місто-супутник Києва. У радянські часи воно було знане Будинком творчості письменників. Саме тут вітчизняні літературні титани живилися творчою енергію і, не відпускаючи далеко від себе Музу, втілювали свої задуми. Крім того, Ірпінь завжди вважався кузнею податкових кадрів, адже славнозвісна ірпінська Податкова академія відома всій Україні. Але в цьому місті вам можуть запропонувати й наближенішу до землі освіту. Ірпінський економічний коледж Національного аграрного університету восени цього року відзначив 50-річний ювілей. Його випускники нині успішно працюють у Міністерстві аграрної політики, Держказначействі, Рахунковій палаті, СБУ, податковій адміністрації, у відомих агропромислових формуваннях, викладають в університетах та академіях. І марку Ірпінського економічного коледжу тримають гідно.
Сергій Михайлов, директор Ірпінського економічного коледжу Національного аграрного університету: “Специфіка нашого коледжу в тому, що ми готуємо фахівців лише економічних спеціальностей. Це, зокрема, “Облік і аудит”, “Товарознавство та комерційна діяльність”, “Бухгалтерський облік”, “Фінанси”. Кваліфікованим економістом, бухгалтером студент зможе стати тільки тоді, коли з допомогою викладачів — справжніх фахівців своєї справи — опанує сучасні методи обліку, планування тощо. Ми в змозі це забезпечити. Нині в коледжі викладають один доктор і вісім кандидатів наук, 27 викладачів вищої категорії. Крім того, 12 викладачів навчається в аспірантурі. Не так уже й багато коледжів мають такий потужний педагогічний потенціал. Є в нас і належна матеріальна база. Це, зокрема, 12 комп’ютерних класів, завдяки яким можна активно використовувати інформаційні ресурси. Відіграють свою роль і спеціалізовані навчальні лабораторії. Вони уможливлюють вивчення комп’ютерної програми обліку 1С:Підприємство, сприяють поглибленому вивченню англійської мови. А знання іноземної мови можна використати під час проходження практики за кордоном. Приміром, наші студенти працювали на сільськогосподарських підприємствах Великої Британії, Швейцарії, Данії, Франції. Звісно, в цій роботі нам дуже допомагає те, що ми — структурний підрозділ НАУ, в складі якого є міжнародний відділ. Цього року на практиці за кордоном побувало близько 20 наших студентів. Більшість випускників Ірпінського економічного коледжу продовжують навчання в НАУ. Проте є й такі, хто йде до Київського національного економічного університету, Національного технічного університету України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного торговельно-економічного університету тощо. У складі НАУ ми перебуваємо з 1997 року. Після приєднання до провідного аграрного навчального закладу країни якісно змінився склад викладачів. Крім того, ми одержали доступ до потужної інформаційної бази НАУ. А ще Національний аграрний університет — це військова кафедра, магістратура, аспірантура тощо”.
Після бесіди із Сергієм Івановичем ми вирушили на екскурсію по коледжу. Нашим гідом стала заступник директора з виховної роботи Алла Григорівна Заболотна.
У коледжі навчається близько 1800 студентів, із них майже 1000 — на денній формі навчання. До послуг студентів бібліотека на 60 тис. томів, їдальня, нещодавно відремонтований гуртожиток на 400 місць. Актовий зал на 300 осіб. Вирує в коледжі спортивне й культурне життя. У сучасному спорткомплексі можна проводити змагання з ігрових видів спорту, на повну потужність працює модерний тренажерний зал, а ансамбль барабанщиць “Литаври” — лауреат фестивалю “Софіївські зорі” — знаний далеко за межами Київщини. Без минулого немає майбутнього. Тож природно, що важливе місце у виховній роботі належить музею історії навчального закладу, який дістав назву “Українська світлиця”. “Викладаємо духовність”, — такі слова авторові цих рядків довелося почути від ректора зовсім іншого навчального закладу півтора десятка років тому. Переконаний, під цими словами підписалися б усі без винятку викладачі Ірпінського економічного коледжу. Тому свідчення — наявність “Української світлиці”, а список видатних діячів культури та відомих політиків, які залишили свої побажання у “Книзі почесних гостей”, збільшується регулярно. В ірпінських освітян амбітні плани. Тут планують відкрити спеціальність “Програмування”, а в перспективі й “Менеджмент організацій, маркетинг”, запровадити систему кредитно-модульного навчання. В Ірпіні не тільки повсякчас працюють над підвищенням якості освіти, а й уже нині в змозі запропонувати освітній продукт високої якості.
“Найбільша наша проблема — кадри”, — цю фразу неодноразово доводилося чути від директорів агрофірм. “Ми пишаємося нашими студентами”, — а це вже риторика ректорів і директорів університетів, академій, коледжів і технікумів аграрного спрямування. Парадокс? Так. На якій ланці ланцюжка слід зробити виправлення? У більшості “консерваторій” ментально наче все гаразд, і виправляти, як пропонував Михайло Жванецький, потрібно не так уже й багато. Більшість жаданих змін мають фінансове підгрунтя. А ось дорога до роботи в пересічних сільгосппідприємствах виявляється для талановитої молоді нездоланною, та й особливого бажання її пройти у тямущих молодих людей немає. Може, щось слід виправити в самій дорозі чи на кінцевій її зупинці? Але ці запитання — вже не до освітян.

Олексій Рижков