Осінні фарби “Софіївських зорь”

Як і торік, Умань зустріла нас лагідним сонечком, різнобарвним осіннім листям і теплим духмяним короваєм. Згодом у профілакторії аграрного університету ми побачили і наших давніх знайомих. Народний артист України, композитор Іван Сльота, взявши до рук акордеон, легко торкнувся клавіатури… На звуки музики одразу відгукнувся Василь Вовкун, який разом зі своїми помічниками в черговій творчій дискусії саме вимальовував останні штрихи завтрашнього конкурсного дня. Мелодійні акорди, з дитинства знайомі слова якось непомітно об’єднали нас у тимчасовий співочий колектив і додали того святкового настрою, який на два наступні дні поглине всю Умань, перетворить місто на великий співочий майдан.

У 2002-му Всеукраїнський фестиваль художньої та аматорської творчості студентів вищих аграрних закладів освіти “Софіївські зорі” зібрав в Умані близько двох тисяч учасників. Гостинні господарі — колектив Уманського аграрного університету — буквально збивалися з ніг: адже потрібно було вирішити цілу купу організаторських проблем, починаючи від розміщення людей і закінчуючи феєрверком. Словом, клопоту було чимало...

Петро Копитко, ректор Уманського аграрного університету: «Відверто кажучи, минулорічний фестиваль в організаційному плані був набагато складніший. Умань — невеличке містечко, тому розмістити таку кількість людей — це проблема. Торік довелося розселяти учасників та гостей фестивалю і в Тальному, і в Тальянках, і в Маньківці... Цей мистецький огляд мобілізував педагогічні й студентські колективи, кожен ректор готовий запропонувати свій навчальний заклад та місто для проведення наступних фестивалів. Адже об’єднання двох прекрасних подій: творчого змагання студентів та свята дня народження міста — чудова ідея, яку, сподіваюсь, Умань вже нікому не віддасть. Ми завжди раді гостям. Тому й цього року не відчуваємо особливих труднощів. Адже готуємося до зустрічі заздалегідь”.

Нинішній фестиваль став менш численним. Нинішньої осені до Умані приїхали тільки ті студенти, які вибороли перші місця на регіональних конкурсах. А їх було чотири. Важко повірити, проте це факт: у регіональних турах взяло участь близько 100 тисяч вихованців аграрних вузів. На думку Василя Вовкуна, незмінного режисера-постановника фестивалю, до Умані приїхали кращі з кращих. Щодо жанрів, то Василь запропонував членам оргкомітету зупинитись поки що на двох: сучасній естрадній пісні та музиці й сучасній естрадній хореографії.

Василь Вовкун, заслужений діяч мистецтв України: “Спочатку більшість дітей мала у своєму репертуарі пісні відомих виконавців — хлопці переспівували Пономарьова, дівчата — Могилевську. Ми працювали з ними рік. Були моменти, коли мені доводилося прослуховувати фонограми по телефону — така була жага взяти участь у фестивалі. Але я це робив, бо для мене було важливо, що діти прагнуть відшукати свій власний матеріал, що вони наполегливо з ним працюють. Поступово вимальовувалися такі прекрасні критерії, як сучасність, мелодійність, індивідуальність, оригінальність репертуару. Цього року “Софіївські зорі” несподівано вразили появою інструментального жанру (виступ Євгена Янковича з Херсона).

Вражають голоси конкурсантів. Коли їх чуєш, вкотре розумієш: мистецтво присутнє не лише в інститутах культури та мистецтв, театральних інститутах та консерваторіях, воно присутнє всюди, де є серйозний підхід до професії”.

Ще один член оргкомітету, заслужений діяч мистецтв України, поет-пісняр Вадим Крищенко погоджується з думкою свого колеги. Адже навколо людини, яка любить народне мистецтво, обов’язково гуртуватимуться однодумці. Для поета написання пісні — велика подія. А якщо ще й відшукати саме того виконавця, який цю пісню заспіває, то вже справжня перемога. Тому “Софіївські зорі” для автора численних українських шлягерів — це ще й творчий пошук. Та найголовніше, підкреслює пан Вадим, він не пам’ятає жодного іншого міністерства або відомства, яке б так майстерно та натхненно популяризувало аматорське мистецтво своїх студентів, як це роблять аграрії.

До речі, ідея започаткування і проведення цього студентського фестивалю належить першому заступникові міністра аграрної політики України Сергієві Мельнику. Сьогодні, коли цей мистецький захід набув широкої популярності в колах студентської аграрної молоді, Сергій Іванович вже замислюється над майбутнім свого дітища.

Сергій Мельник: “Наше міністерство має у своєму управлінні 133 вищі навчальні заклади, у яких навчається майже 200 тисяч студентів. Це діти, які народилися в селі і мріють здобути сільськогосподарську професію. Та не забуваймо, що селяни — найспівочіша частина нашого суспільства. Тому вміння студентів аграрних вузів прекрасно співати, танцювати, грати на музичних інструментах — органічне. Наші викладачі багато уваги приділяють духовному розвиткові молодої людини, адже завдання кожного педагогічного колективу — допомогти людині розвинути свою індивідуальність, особистість. Ми добре розуміємо, що мало хто з наших випускників стане справжнім артистом. Але ж він повернеться в своє рідне село, і до нього — фахівця, людини всебічно розвиненої, духовно багатої — обов’язково потягнуться інші люди. Це дуже важливо. Сама ідея проведення фестивалю “Софіївські зорі” викликала в колективах аграрних вузів дух творчого змагання. Цього року ми величезну кількість номерів художньої самодіяльності передивилися на регіональних оглядах. Звісно, не обходилося й без сліз тих, кому не вдалося вибороти переможні місця. Та ми вибирали найкращих, і в заключному концерті взяло участь близько 500 студентів. Цього разу ми запровадили номінацію “гість фестивалю”, і перед уманцями виступив метр нашої естради, народний артист СРСР Дмитро Гнатюк. Плануємо запрошувати на фестиваль і студентів аграрних вузів або факультетів університетів країн СНД, а, можливо, й кількох західних країн. Над цими планами ми нині працюємо. Але головною залишатиметься сама ідея фестивалю — популяризація української мови, української пісні, української музики — та незмінним місце його проведення: “Софіївські зорі” традиційно залишаться в Умані”.

Два конкурсні дні промайнули у творчому натхненні, палких дискусіях, святковому настрої, якого не зіпсував навіть дощ, який 4 жовтня розпочався по обіді й аж до вечора майже не припинявся. А коли вечірнє затягнуте хмарами небо засяяло міріадами піротехнічних зірок, кожному з майбутніх номінантів видавалося, що цей різнобарвний феєрверк подарований саме йому. І, певна річ, — місту, яке святкувало свій день народження. І тільки членам журі було відомо, для кого 5 жовтня стане днем справжнього тріумфу.

Протягом нинішнього року екзамен на випробування фестивалем “Софіївські зорі” склала більшість студентів аграрних вузів, але найвищу оцінку отримали 19 виконавців та художніх колективів. Гран-прі ж отримали: у жанрі сучасної хореографії — народний ансамбль сучасного бального танцю “Натхнення” Луганського національного аграрного університету, у жанрі сучасної естрадної пісні та музики — Євген Янкович, соліст духового оркестру “Колос” Херсонського аграрного університету. І що цікаво: він вразив членів журі двічі. По-перше, тому, що віртуозно виконав свою програму. А по-друге, тому, що вперше взяв до рук саксофон лише два роки тому... після вступу до аграрного вузу. Ось такі вони, “Софіївські зірки”.

Наталя Черешинська