Опади значно покращили стан зволоження ґрунту під озимими культурами, особливо у південних областях, — НААН

Кінець третьої декади січня — початок першої декади лютого характеризувалися відносно теплою, як для цього періоду, погодою зі значними опадами у вигляді дощу та мокрого снігу. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на НААН.

Середньодобові температури повітря були вищими за норму на 2,5-11,0°С і становили від 5°С морозу до 7°С тепла. 

Опади різної інтенсивності у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу спостерігалися майже на всій території країни. Опади, які пройшли, значно покращили стан зволоження ґрунту під озимими культурами, особливо у південних областях, де до цього часу відмічалися низькі запаси продуктивної вологи як в орному, так і метровому шарах ґрунту.

За повідомленням Укргідрометеоцентру у січні в окремих районах Одеської та Миколаївської обл. на 1-19 мм було перевищено максимальну добову кількість опадів за період спостережень.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур (3 см) у найхолодніші ночі знижувалася: у Кіровоградській області — до 9°С морозу, у Харківській — до 8°С, у Львівській — до 3°С, у Київській — до 2,5°С, у Херсонській — до 1°С морозу, які значно вищі за критичні температури вимерзання. Розрахункова критична температура вимерзання становить: для пшениці озимої у фазі «утворення сходів — 3-го листка» — 11-13°С, у фазі «кущіння» — 13-17°С, жита озимого — 15-17°0С, ячменю та ріпаку озимих — 10-14°С морозу. 

Протягом останнього місяця озимі культури перебувають у стані зимового спокою. Умови для перезимівлі озимих культур були сприятливими. Проте, внаслідок підвищення температурного режиму у південних областях спостерігалось деяке відновлення вегетації, що призвело до витрачання цукрів у вузлах кущіння, яке в свою чергу знижує морозо- і зимостійкість рослин та загрожує успішній перезимівлі посівів. 

Так, за даними: Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (Львівська обл.) уміст розчинних вуглеводів у вузлах кущіння пшениці озимої оптимального строку сівби (22.09) станом на 2 лютого становив 16,5‒16,7%, у листках — 19,5‒19,7%, що є низьким показником і свідчить про значні їх витрати; Інституту зрошуваного землеробства НААН (Херсонська обл.) станом на 25 січня вміст цукрів у вузлах кущіння пшениці озимої, залежно від строків сівби і сорту, становив 34-44%, ячменю озимого за оптимального строку сівби — 38%, ріпаку озимого на зрошені — 29%; ННЦ «Інститут землеробства НААН» (Київська обл.) вміст цукрів, залежно від культури та сорту, коливався в межах від 15 до 26% на суху речовину. За результатами відрощування монолітів науковцями Інституту рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН станом на 1-3 лютого життєздатність посівів озимих зернових культур висока і становить для пшениці м’якої озимої 93-98% (для сортів із середнім рівнем стійкості 82-88%), для тритикале озимого — 94-98%, для жита озимого — 96-99% життєздатних рослин. 

За результатами відрощування монолітів озимих культур, взятих науковцями Інституту сільського господарства Степу НААН з полів центральної частини Кіровоградської області 22 січня 2021 року, за період перезимівлі, що вже відбувся, значної загибелі та пошкоджень рослин пшениці озимої не виявлено. У більшості зразків рослини у всіх пробах відросли. Лише у ячменю озимого, зрідженість у зразках у фазі «кущіння» не перевищувала 5%. Ситуація, яка складається на сьогоднішній день на посівах озимих зернових культур, вимагає оперативного і чіткого оцінювання їх стану до кінця перезимівлі, що надасть можливість вчасно провести необхідні заходи з догляду за ними. 

Фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур переважно добрий. Проте, на час припинення осінньої вегетації на листових пластинках ячменю озимого спостерігався розвиток гельмінтоспоріозу. Поширеність мишовидних гризунів в умовах цього року незначна і не перевищує ЕПШ.