Оновлена торгова угода з ЄС: що змінилося для українських аграріїв і до чого готуватися

З 29 жовтня почала діяти оновлена торговельна угода між Європейським Союзом та Україною. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук пояснив, які зміни чекають на українських виробників, і з якими викликами доведеться зіткнутися.

Про це пише Пропозиція з посиланням на ВАР.

Нові умови та перспективи

Марчук зазначає, що нові умови для українських виробників кращі, ніж ті, що були до початку великої війни. Головна перевага угоди — вона дає аграріям системність і перспективи.

«Ми отримали значно кращі показники і по чутливих товарах, як-от курка, яйця, цукор, (...) зернова група частково збільшилась. У 2028 році ми будемо знову переглядати угоду, і говоритимемо не про зниження, а про розвиток і збільшення української присутності на європейському ринку», — зауважує Денис Марчук.

Опір з боку сусідів

Збільшення української присутності на європейському ринку викликало незадоволення серед конкурентів, які в ЄС спеціалізуються на аграрній продукції. За словами Марчука, європейські виробники побачили, що Україна здатна "навіть в умовах війни досить якісно і швидко виконувати свої експортні зобов’язання".

Як наслідок, лунають заяви щодо захисту власних виробників, зокрема від Угорщини, Словаччини, Польщі, Румунії та Болгарії. Марчук вважає, що сусіди бояться такої конкуренції, оскільки українські товаровиробники можуть працювати без субсидій і дотацій.

Експерт закликає Київ не загострювати відносини, а співпрацювати з цими країнами, щоб "заспокоювати ці хвилі [невдоволень]". Україні варто демонструвати, що вона може бути партнером, наприклад, у спільному експорті продукції до країн Африки.

Виклики євроінтеграції

Окремий великий виклик для українських агровиробників — це умови євроінтеграції, які можуть бути "досить обтяжливими" і вимагають перехідного етапу. Йдеться про норми зеленої політики, використання добрив, насіння та обігу земель.

«Ті умови, наприклад, щодо зеленої політики... це все додаткові обтяження, які лягатимуть на плечі українського товаровиробника. Він без будь-яких яких субсидій, підтримки стане фактично неконкурентним усередині Європейського Союзу», — зазначає Марчук.

За його підрахунками, лише вимоги, пов’язані з використанням хімічних препаратів, можуть стати додатковим обтяженням для бізнесу в межах двох мільярдів євро.

Поступовий перехід

Денис Марчук пропонує диференційований підхід. Для тих, хто орієнтується на інші ринки, потрібно передбачити перехідний етап у межах 15-20 років, щоб поступово вийти на європейські вимоги.

Експерт застерігає, що різкий перехід може негативно позначитися на конкурентоспроможності та призвести до втрати "привабливого сектору середнього бізнесу".

«Тому дуже важливо, що для українських товаровиробників євроінтеграція повинна мати поступовий ефект», — підсумовує заступник голови ВАР.