Banner
2 вересня 2008

Олексій Костусєв: зростання цін на хліб зупинено

За даними офіційної статистики, для 25% українців хліб досі є основним харчовим продуктом. Тому зростання у червні в ряді регіонів цін на хлібну продукцію cпричинило гостру реакцію Антимонопольного комітету України.

Ситуацію ускладнює та обставина, що у 13 областях України ринки хліба монополізовано (національне законодавство визнає підприємця монополістом, якщо він посідає частку ринку у 35% і більше).
У ході перевірок фахівці комітету побачили в діях виробників хлібопродукції ознаки цінової змови та зловживання монопольним становищем на ринку.
За інформацією голови комітету Олексія Костусєва, АМК виявив ознаки порушення конкурентного законодавства в 10 областях. Для оперативного врегулювання ситуації комітет розробив для підприємств відповідні рекомендації.
За рекомендаціями АМК вартість масових “соціальних” сортів хліба у сімох регіонах знижено до попереднього рівня. 
“Підвищення цін на хліб зупинено практично по всій країні. Ціни повернулися до рівня, що був до 1 червня”, — сказав Олексій Костусєв.
Голова АМК назвав кілька причин подорожчання хлібної продукції в регіонах.
1. Змова ряду хлібопекарских і борошномельних підприємств. Згадаймо найперший епізод “хлібної епопеї”: 8 червня шість хлібокомбінатів у Дніпропетровську разом підняли ціну хліба на 20 коп. за буханець.
АМК вимагає організувати продаж борошна в регіонах, де хлібний ринок монополізовано, лише на конкурсних засадах. Як зауважує Олексій Костусєв, “монополіст “накручує” ціни на кожному етапі виробництва, а тоді бідкається, що його рентабельність мінімальна.”
2. Психологічною основою і формальною причиною підвищення цін на хліб стали розмови про посуху та неврожай. Хоча, доки хліб печуть з торішнього борошна, такі розмови залишаються голими спекуляціями.
3. Виробники пояснювали зростання цін на свою хлібопродукцію збільшенням вартості енергоносіїв, зарплати, орендної плати тощо. Проте, зауважив Олексій Костусєв, перевірки хлібокомбінатів засвідчують, що резерви є в усіх і ніхто з них не працює “на останніх копійках”.
4. Непрямий вплив на хлібні ціни спричинила також нестабільна політична обстановка в країні. Деякі бізнесмени, вважає Олексій Костусєв, “скористалися політичною нестабільністю в державі” для отримання додаткових прибутків.
5. АМК також перевіряє сигнали, що надходять від виробників хліба, про підвищення торговельних націнок на його соціальні види у великих торговельних мережах.
Реагуючи на рекомендації АМК, деякі підприємства почали виробництво нових, більш дешевих, “соціальних” сортів хліба. Щоправда, на запитання “Пропозиції” щодо якості такої хлібопродукції Олексій Костусєв відповісти не зміг — мовляв, не в компетенції АМК її контролювати.
Але ж для економії коштів виробник може додавати до рецептури хліба дешеві низькосортні компоненти на зразок картопляного борошна, і тоді постраждають інтереси споживачів...
На переконання голови АМК, врахувати інтереси і виробників, і споживачів хлібної продукції може система дотування випуску “соціального хліба”. За його словами, хлібопеки просять закладати в Держбюджет дотації обсягом 300 млн грн на рік. Кошти на дотації, вважає Олексій Костусєв, необхідно передбачати також у місцевих бюджетах — так щороку роблять, наприклад, в Одесі.
Щороку по жнивах у керівництва деяких областей виникає спокуса перекрити їх кордони для запобігання вивезення зерна. Але такі дії місцевих чиновників суперечать вимогам законів України “Про захист економічної конкуренції”, “Про зерно та ринок зерна в Україні”, “Про державну підтримку сільського господарства в Україні”. І практично щороку Антимонопольний комітет змушений стримувати адміністративний шал зернових “сепаратистів”.
— Україна, — підкреслює Олексій Костусєв, — це єдина країна з єдиним ринком. І коли ставлять перепони його функціонуванню — це ненормально.
За словами голови АМК, “деякі губернатори бачать себе в своїх областях феодальними володарями”. В таких випадках комітет змушений втручатися. Ось нещодавно АМК надав рекомендації Сумській ОДА, де намагалися вводити заборону на вивіз зерна за межі області. Разом з тим, голова АМК вітає рішення уряду про обмеження експорту зерна з України. “Своє зерно вивезти за кордон, щоб потім купувати чуже вдвічі дорожче? Я б назвав такий уряд дурним”, — підкреслив він.

Сергій Пономарьов

Фото надане прес-службою АМКУ

Banner
Banner
Banner
Banner

Інтерв'ю

Banner
Banner

ТОП новин за тиждень

Прогнози на 2026 рік: що буде з вартістю землі в Україні
30 грудня 2025

Прогнози на 2026 рік: що буде з вартістю землі в Україні

Ринок сільськогосподарських земель у 2026 році продовжить зростати. Фахівці очікують, що замість різких стрибків ми побачимо стабільну та виважену динаміку.

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи
22 жовтня 2024

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи

У сучасних умовах аграрний сектор України стикається з безпрецедентними викликами, і підтримка з боку держави та міжнародних організацій стає важливим інструментом для продовження роботи.
Приватизацію землі продовжили до 2028 року, але краще не зволікати, – адвокат
1 червня 2024

Приватизацію землі продовжили до 2028 року, але краще не зволікати, – адвокат

Українці, які не змогли приватизувати свої паї через повномасштабне вторгнення, відтепер зможуть це зробити до 2028 року. Відповідне рішення нещодавно ухвалила Верховна Рада.

Хвороби пшениці в осінньо-зимовий період та весною
8 липня 2024

Хвороби пшениці в осінньо-зимовий період та весною

Одним з важливих етапів на цьому шляху до отримання якісного урожаю є захист посівного матеріалу від хвороб, а у разі їх появи – ефективна боротьба.

Структура агроекспорту України у 2025 році: лідери ринку та нові тенденції
9 лютого 2026

Структура агроекспорту України у 2025 році: лідери ринку та нові тенденції

За підсумками 2025 року аграрний експорт України склав 22,6 мільярда доларів, що становить майже 56% від усіх експортних поставок країни.

Banner
Banner

Наші партнери