Огляд фітосанітарного стану: як почуваються озимі культури на початку листопада

Станом на 6 листопада 2025 року агрокліматичні умови, а саме зниження температури та опади, уповільнили активність шкідників на полях. Проте, аграріям варто і далі пильнувати, адже шкодочинні організми залишаються на посівах озимих культур.

Про це пише Пропозиція з посиланням на Держпродспоживслужбу.

Шкідники: активність знижується, але присутні

Поступове похолодання пригальмувало розвиток сисних шкідників, таких як злакові попелиці та цикадки. Ці шкідники переважно скупчені по краях полів.

На озимих зернових культурах цикадками заселено та слабко пошкоджено до 6 відсотків рослин на 15-35 відсотках обстежених площ. Злакова попелиця живиться на 1-6 відсотках рослин з густотою 2-10 особин на рослину.

Слабкою була інтенсивність льоту злакових мух (шведської, гессенської, чорної пшеничної, опомізи) – 0,4-6 особин на квадратний метр, якими пошкоджено 0,5-2 відсотки рослин. У разі значної чисельності мух (30-40 особин на 100 помахів сачком) фахівці рекомендують обробити крайові смуги полів інсектицидами: на початку масового льоту і згодом через 8-10 діб.

На озимині після стерньових попередників продовжують харчуватися личинки (ІІ-ІІІ віків) хлібної жужелиці, які пошкодили 1-4 відсотки рослин у низці областей (Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська області). Гусениці озимої совки, більшість яких перебуває у ІV-VІ віках, доживлюються та спускаються в ґрунт на зимівлю.

На озимому ріпаку також помітна діяльність капустяної попелиці, молі, хрестоцвітих блішок, несправжніх гусениць ріпакового пильщика та гусениць озимої совки, біланів. Фітофагами заселено та пошкоджено від 2 до 9 відсотків, а в осередках – до 20 відсотків рослин. Для запобігання переростанню та покращення перезимівлі культури у фазі 5-6 листків рекомендовано провести обробку дозволеними препаратами.

Хвороби озимих: перші симптоми

На ранніх розкущених посівах озимої пшениці починають з'являтися ознаки хвороб: борошнистої роси, септоріозу, сітчастої плямистості, бурої листкової іржі, кореневих гнилей. Цими хворобами охоплено 1-5 відсотків рослин у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Миколаївській, Полтавській, Київській, Львівській, Херсонській, Чернігівській областях.

У посівах озимого ячменю сітчастим та звичайним гельмінтоспоріозом, осередково борошнистою росою, кореневими гнилями, темно-бурою плямистістю уражено 2-7 відсотків рослин у Волинській, Закарпатській, Одеській, Львівській областях. Озиме жито у Волинській та Чернігівській областях має незначний розвиток кореневих гнилей, септоріозу на 1-3 відсотках ранніх посівів.

Озимий ріпак на 3-35 відсотках обстежених площ уражений пероноспорозом, борошнистою росою, фомозом, альтернаріозом, білою плямистістю, циліндроспоріозом на 2-7 відсотках рослин.

Гризуни: триває неактивне розселення

Триває неактивне розселення та спостерігається незначна чисельність мишоподібних гризунів, переважно полівок. На незораних полях Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, де були стерньові попередники, помічають 1-4 курганчика на гектар курганчикової миші.

На 5-33 відсотках обстежених посівів озимих зернових та ріпаку обліковують від поодиноких нір до 1-3 колоній гризунів на гектарі. Багаторічні трави, неорні землі, сади заселені гризунами на 11-53 відсотках площ по 1-3, максимум до 5 жилих колоній на гектарі.

Якщо утримається суха погода з температурою повітря вище +5°С, очікується зростання заселеності та чисельності гризунів. Регулювання їх чисельності рекомендується проводити за наявності 3-5 і більше колоній на гектар через розкладання отруєних принад.

Проведені роботи

За оперативною інформацією Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, станом на 6 листопада 2025 року, захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі 39,4 мільйона гектарів, з яких біля 1,1 мільйона гектарів – біологічним методом.

Проти мишоподібних гризунів оброблено 23,0 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, зокрема:

• озимі зернові культури – 11,7 тисячі гектарів;
• озимий ріпак – 8,6 тисячі гектарів;
• багаторічні трави – 2,5 тисячі гектарів;
• інші – 0,2 тисячі гектарів.

Хімічним методом проти мишоподібних гризунів оброблено 17,9 тисячі гектарів, біологічним – 5,1 тисячі гектарів.