Одеський завод «Олис» відкрив в Естонії завод з переробки круп

Попри війну та складну безпекову ситуацію, одеський завод «Олис» продовжує не лише працювати в Україні, а й розширювати присутність за кордоном. Компанія завершила запуск нового крупозаводу «під ключ» у місті Лейбре (Естонія) для місцевої компанії Tõrvaaugu Mahe Talu, повідомив  заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, пише propozitsiya.com.

Новий завод переробляє до 24 тонн гречки на добу за модернізованою технологією «Оптиматик-Г-24». Обладнання перетворює зерно в ядрицю, а також включає аспірацію, самопливний і пневматичний транспорт, автоматизовану електроніку та мультиформатну упаковку — від великих мішків до дрібної фасовки. Технологи «Олис» адаптували обладнання під конкретне приміщення естонського замовника.

«Проектувати й запускати нові заводи, попри війну, одесити примудряються не тільки в Україні, а й за кордоном», — зазначив Дмитро Кисилевський після відвідування підприємства.

Для виготовлення обладнання завод скористався державною програмою доступного кредитування «5-7-9». Ця ініціатива є частиною політики підтримки вітчизняного виробництва «Зроблено в Україні».

Наразі «Олис» випускає понад 200 видів обладнання для переробки зерна на борошно та крупу, а також для очищення й контролю якості зерна. Потужність встановлюваних крупозаводів — від 15 до 300 тонн на добу. Частка експорту у загальному обсязі продажів становить 25%, рівень локалізації продукції — близько 75%. На підприємстві працює 211 людей.

Завод також користується програмою компенсації 25% вартості сільгосптехніки. За словами Кисилевського, ця підтримка дозволяє конкурувати на українському ринку з виробниками з Туреччини, Китаю, Швейцарії, Польщі та Канади.

Через близькість до зони бойових дій, підприємство має можливість страхувати інвестиції від воєнних ризиків — як через Експортно-кредитне агентство, так і через приватні компанії.

Для українських агровиробників актуальною залишається можливість придбати обладнання «Олис» за допомогою державних грантів на переробку — до 8 млн грн за умов співфінансування. Це особливо важливо, оскільки мінімальна вартість найпростішого крупозаводу становить близько 4 млн грн.