Нинішній рік обіцяє бути вже не таким хлібним

Рекордом на хлібній ниві ознаменувався минулий рік. Якщо вірити попереднім даним офіційної статистики, які нещодавно з'явилися, у засіках батьківщини зусиллями аграріїв перебуває 56,7 млн т зернових у вазі після доробки - майже в півтора раза більше, ніж у 2010-му. Щоправда, коли розкласти нинішній урожай на складові, то картина, на перший погляд, вимальовується не така вже й райдужна.

В. Друженко

Є у жнив початок, немає в жнив кінця
Рік порадував кількістю, а не якістю. Під час збирання колосових на частині території йшли рясні дощі. Зайва волога й жнива затягла, і врожай дещо зіпсувала. Так, продовольчого зерна, потрібного, зокрема, для випікання якісного короваю, у країні зібрано 23,7 млн т. Хоча частка такого зерна в загальному валі, на перший погляд, не така вже й велика - всього 42%, насправді це разів у чотири більше, ніж потрібно для продовольчих потреб. Решту - 33 млн т - статистика визначає як фуражне зерно, яке активно торгується на зовнішніх ринках, а також іде на корм худобі й птиці. А найбільшу вагу в загальному валу має «королева полів», яка вперше за часів незалежності України (збулася мрія Микити Хрущова!) вийшла в лідери. У 2011-му кукурудзи намолотили 22,8 млн т - в 1,9 раза більше, ніж роком раніше, тоді як пшениці, яку качаниста й витиснула на друге місце, зібрали 22,3 млн т - майже на третину більше, ніж у 2010-му.
А з-під снігу - кукурудза
стирчить. І тиша...
Варто зазначити, нинішній рекордний вал зернових міг стати ще рекорднішим. Але, на жаль, статистика замовчує те, скільки мільйонів тонн вирощеного залишилося на полях. Адже правильно кажуть: неврожай - горе, а врожай - вдвоє. Деяким агроформуванням так і не вистачило матеріально-технічних ресурсів, щоб на високій ноті завершити жнива. А в окремих господарствах стебла з незібраною кукурудзою досі стирчать з-під снігу на радість місцевим жителям, які активно виходять на заготівлю качанів для потреб власних підсобних господарств.

Вибори перемагають ціни
Але повернімося не до зерна, що в полі, а яке в коморі. На тлі такого врожайного достатку залишається актуальним питання, що хвилює не тільки пересічного споживача, а й у рік парламентських виборів - і владу: чи залишаться стабільними ціни на хліб. Парадоксальна, здавалося б, ситуація: врожай зібрали рекордний, і перебоїв із недорогим зерном у пекарів немає. Водночас буханці на прилавках магазинів не тільки не дешевшають, а, навпаки, потихеньку набирають у ціні. Виробники наймасовішого в країні продукту пояснюють, що справа не тільки в зерні. Вартість формують і газ, і електроенергія, тарифи на які зростають. Бензин із соляркою для перевезень продукції також недешеві. Та й зарплати працівникам доводиться підвищувати. Проте до жовтня у хлібних цінників є дуже сильний стримувальний чинник - вибори. У владних кабінетах робитимуть усе можливе й неможливе, щоб не допустити значного подорожчання продукту номер один. Причому для адмінресурсу, будь у країні навіть і неврожай, здійснювати контроль цін на буханці в такий відповідальний період - святе. Що станеться з хлібом опісля - складно загадувати...

Притримувати - не завжди прибутково
Хто виграє від великого врожаю й чи допоможе він весняно-польовим роботам? Адже через осінню посуху пересівати озимих доведеться чимало. Сільгоспвиробники вкрай незадоволені невисокими цінами на зерно, які склалися нинішнього маркетингового року. Багато хто стверджує, що не змогли одержати очікуваних дивідендів. Особливо скривдженими почуваються ті, хто не поспішав реалізовувати врожай після жнив у надії продати його пізніше, але дорожче. А вийшло навпаки: і ціни істотно не зросли, і за зберігання довелося платити. Звичайно, у господарствах, які змогли притримати для продажу колосові, особливо - якісне зерно, сподіваються, що ціна от-от піде вгору. Але покупці, у тому числі й ті, які згодом перепродають зерно за кордон, зайвого платити не хочуть. Вони розуміють, що в країні наявні величезні запаси хлібних культур, вибір є, тож із закупівлями можна не поспішати.
Тим паче що внутрішньому ринку рекордний урожай не проковтнути. Але ж потрібно враховувати ще й перехідні запаси, що залишилися з попередніх років.
Куди із «зайвим»
збіжжям податися
Щоб зберегти ціновий баланс хоча б на нинішньому рівні, не менш як третину від усього зібраного зерна потрібно відправити за кордон. Приблизно 10 млн т трейдери вже вивезли за рубіж. Але щонайменше є ще 12 млн т «зайвого» зерна. Така кількість не тільки тисне на український ринок, а й сприяє зниженню цін на світовому.
Минулий рік було ознаменовано активним втручанням вітчизняних чиновників у зерновий ринок. Тривалий час тут діяли обмеження на вивезення хлібних культур - і не завжди виправдані. Можна припустити, чиновники непогано нажилися на видачі дозвільних документів. І атмосфера невизначеності, яка залишається й понині, не сприяла активному експорту. Хоча й у сільгоспвиробників, які досі не продали вирощеного, все-таки є привід для оптимізму. Майбутній урожай озимих зернових, а це - основа хлібного благополуччя держави, за прогнозами, порівняно з минулим роком, поменшає на третину. А отже, через місяць-другий на внутрішньому ринку будуть інші ціни й нові проблеми.