Новий закон про валюту: що зміниться для українського бізнесу

7 лютого набуде чинності закон "Про валюту та валютні операції", який змінює валютне регулювання. Це стане визначним днем для українського фінансового ринку. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на інформаційне агентство «Економічна Правда».

Що може змінити цей закон для українського бізнесу:

Здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшується із 180 до 365 днів. "365 днів — а це те, чого чекали клієнти. Наприклад, клієнти, які працюють з Китаєм, не можуть вкластися у 180 днів при укладанні прямого контракту і здійсненні попередньої оплати", — пояснює начальник управління валютного контролю ПУМБ Тетяна Левандовська.

За порушення цього строку скасовані штрафи у розмірі 100% від суми операції і заборона на проведення зовнішньоекономічної діяльності. Однак цей закон передбачає нарахування пені за кожний день прострочення в разі порушення строків розрахунків — 0,3% суми неодержаних коштів.

Раніше для проведення валютної операції за кордоном компанії мусили отримувати індивідуальні ліцензії. Тепер, завдяки їх заміні на е-ліміти, компанія матиме право інвестувати за кордон 2 млн євро на рік без необхідності отримувати індивідуальні дозволи.

Інформацію про здійснені операції буде отримувати НБУ. Більш зручними стануть й операції на невеликі суми, до 150 тис грн, вони не підпадатимуть під валютний контроль.

"Це виглядає більш ніж адекватним рішенням. При поточному знеціненні гривні така сума є еквівалентом $5400. Навряд чи такі операції містять ризик", — зазначає менеджер KPMG в Україні Олександр Руденко.

Це істотно скоротить бюрократичну тяганину при оформленні експортних операцій і скасування подвійного контролю за операціями з експорту продукції. Відтепер валютний нагляд здійснюватиме банк, який отримав інформацію про митну декларацію.

Ще нацбанк скасує реєстрації зовнішніх запозичень. "Реєстрація іноземних позик була складною, а її відсутність загрожувала позичальнику значним штрафом", — пояснює Руденко.

Компанії, які працюють з іноземними контрагентами, отримають захист від валютних коливань. Вони зможуть використовувати інструмент NDF (форвард без поставки). Проте в Україні поки що нема захисту від валютних ризиків.

"Фінансові менеджери бояться брати на себе відповідальність. Адже якщо ти вгадав тренд та отримав прибуток, ти молодець, а якщо не вгадав, то все може закінчитися звільненням", — пояснює банкір.

"Водночас імпортери закладають вартість такого страхування у вартість продукції, що дозволяє їм фіксувати ціну на певний час. Експортери найчастіше поводяться як валютні спекулянти і заробляють додаткові 18% річних. Це питання внутрішньої культури", — вважає Коваленко.

Але обмеження для бізнесу залишаються. Компанії, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, не зможуть купувати валюту на міжбанку для розрахунку з іноземними партнерами в режимі онлайн. Ще зберігається вимога обов'язкового продажу валютних надходжень на користь юридичних осіб в розмірі 50%.