На початку вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт Трудового кодексу №16010, погоджений Кабінетом Міністрів. Документ має замінити чинний Кодекс законів про працю, ухвалений у 1971 році.
Проєкт пропонує перейти від детального державного регулювання до моделі, у якій більше умов праці визначатимуть трудові договори, колективні договори та локальні акти підприємств. Водночас закон має встановити базові гарантії для працівників.
«Проєкт Трудового кодексу запроваджує європейський підхід до регулювання трудових відносин та імплементує понад 30 директив Європейського Союзу у сфері праці та соціальної політики», – зазначили в Мінекономіки.
Основні зміни:
- Цифровізація трудових відносин і використання електронних документів.
- Дев’ять видів трудових договорів замість шести.
- Робота з нефіксованим робочим часом, учнівська, надомна, дистанційна, домашня та тимчасова агентська зайнятість.
- Ризик-орієнтований підхід до інспекції праці.
- Нові підходи до визначення мінімальної заробітної плати.
- Чіткіші правила щодо недискримінації, мобінгу та харасменту.
- Збільшення мінімальної тривалості щорічної оплачуваної відпустки.
- Розвиток колективних переговорів і механізмів урегулювання трудових спорів.
Для бізнесу нова модель означатиме потребу переглянути трудові договори, положення про оплату праці, робочий час, дистанційну роботу, преміювання та інші внутрішні документи. Водночас залишатимуться мінімальна зарплата, гарантії при звільненні, правила оплати нічної та понаднормової роботи, вимоги з охорони праці та заборона дискримінації.
Федерація профспілок України критикує проєкт через ризик звуження прав найманих працівників. У профспілках зазначають, що договірна модель працює лише за рівності сторін, тоді як працівник під час пошуку роботи часто не може впливати на умови контракту. Зокрема, профспілки звертають увагу на можливе скорочення гарантій для батьків із малими дітьми, людей з інвалідністю та тих, хто доглядає за родичами.
У разі ухвалення кодекс має набути чинності через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану. Після цього для бізнесу передбачають перехідний період для оновлення трудових договорів, внутрішніх політик і HR-процедур.