Непрацюючий ОПЗ приносить щомісячний збиток 60 млн

ПАТ "Одеський припортовий завод" (ОПЗ, Південний Одеської обл.) Не може відновити роботу через непідтвердження оператором газотранспортної системи (ГТС) АТ "Укртрансгаз" (УТГ) номінацій на газ для підприємства, заявив перший заступник в.о. голови правління ОПЗ Микола Щурик на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна". Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-центр агентства.

За його словами, УТГ через негативний досвід співпраці з екс-давальцями газу для ОПЗ вимагає від чинної компанії-давальця - ТОВ «Енергетичний еквівалент» - максимально допустимий розмір фінансового забезпечення. Його сума, розрахована виходячи з граничної потужності роботи підприємства, при якій ОПЗ споживає близько 2 млн куб. м природного газу на добу, становить 140 млн грн. При цьому до моменту включення основних потужностей завод планує працювати в режимі, при якому добове споживання газу не перевищуватиме 74 тис. куб. м.

Н.Щуріков акцентував увагу на тому, що з технічних причин в даний час завод не може споживати більше 500 тис. куб. м газу на добу, проте УТГ не бере до уваги цей факт.

ОПЗ та «Енергетичний еквівалент» визнали суму, затребувану УГГ в якості фінансового забезпечення, необґрунтованою і такою що не відповідає Кодексу ГТС, а також такою, що значно перевищує розмір забезпечення, який розраховано виходячи із запланованого добового споживання газу.

Компанії звернулися за підтримкою до адміністрації президента, прем'єр-міністра, профільним міністрам, а також висловили сподівання на досягнення взаєморозуміння з УТГ по ситуації з номінаціями на газ для запобігання зриву посівного сезону в Україні.

За словами Валентини Ретивової, директора ТОВ «Енергетичний еквівалент», коли компанія укладала контракт з ОПЗ почали надходити пропозиції добре подумати і відмовитися від цієї затії. Крім того, надходили прямі погрози самій пані Ретивовій та її сім'ї про те, щоб підприємство не запускалося.

Пан Щурик сказав наступне: «Сезон дуже короткий. Виходячи з того інформаційного простору, яке залишилося, близько півтора місяців сезону, коли ця продукція затребувана в Україні. Ми розуміємо, що ті підприємства, які працюють в Україні і це явно недержавні підприємства отримують надприбутки, продаючи продукцію на внутрішній ринок. Кожен день нероботи «ОПЗ» - це надприбутки для тих всіх інших підприємств, які є і трейдерів, які постачають цей товар».

Непрацююче підприємство приносить 60 млн грн збитків кожного місяця.

Всі трейдера та споживачі добрив говорять одне - запустіть завод і ми заплатимо передоплати, та будемо робити все, і допоможемо, але поки ви не запустилися.

Спроби перешкоджати запуску заводу - політична дія і саботаж, який відбувається навколо ОПЗ для того, щоб перешкодити запуску. Хто лобіст цієї ситуації? Я сьогодні наводив у приклад працюючі підприємства, є трейдери, тобто це може бути хто завгодно, кому, наприклад, були цікаві проблеми в 2015 році. Компанія ЕРУ як давальця добре відпрацювала, але хто був лобістом? Особисто посол США в Україні, який написав: «А ми вважаємо, що це гідна компанія і вона повинна бути давальцем».

Нас готують до того, що ми аграрна країна, але аграрна країна повинна жити з добривами. Хімічні заводи повинні точно працювати. Наприклад, в Туреччині, де також дорогий газ і логістика, в сезон або кризу, держава знижує тарифи на трубопровідний транспорт, робить пільгові тарифи для виробників добрив. Де ця системна робота держави з виробництвом? Сьогодні системної роботи немає. З 2015 року тільки останній місяць з боку уряду були позитивні речі. Стукнули кулаком об стіл і сказали: «Аграрний фонд, вистачить дотувати незрозумілі підприємства. Знаходьте формулу роботи з ОПЗ».

За словами Н. Щурікова, ринок склався таким чином, що вся незалежність зводиться до одного - ми не купуємо газ у Росії, тобто ми купуємо російський газ не у Росії. Дорожче на 20-30-40%. Ми даємо наживатися комусь, хто нас потім дотує і дає донорські гроші. Давайте дивитися правді в очі - вона ось така. Її немає іншої. І вона мала право на життя. Але всьому є свій час. Два роки тому ця ситуація була потрібна, але за останні два роки повинні були відбуватися інші речі. І український видобуток повинен був розвиватися і річне збільшення на 0,3% - це смішно, маючи обсяги газу і можливості з розвитку. Ми злізли з російської голки і сидимо на якийсь інший голці.