Негода посприяє розвитку кореневої системи озимих і ранніх ярових

Погіршення погодних умов сприятиме розвитку кореневої системи озимих і ранніх ярових культур, що позитивно позначиться на їх стійкості до можливих стресових умов в період подальшої вегетації і майбутньої зернової продуктивності, пише propozitsiya.com з посиланням на apk-inform.com.

Поступове наростання середньодобових температур повітря на початку березня, а в третій декаді - стрімке їх зниженні подовжили тривалість періоду сівба-сходи до 10-15 діб, а також вплинули на особливості подальшого зростання і розвитку рослин в посівах ярих зернових колосових і зернобобових культур.

На вже засіяних площах спостерігається зниження інтенсивності проростання насіння, що пов'язано з термінами сівби, різною вологістю посівного шару грунту і властивим культурам біологічним та морфологічним особливостям (перш за все, неоднакову потребу у волозі для набухання і проростання насіння).

На даний час більшість посівів ранніх ярих зернових культур (ячмінь, овес, пшениця і горох) знаходяться у фазі сходів, озимі зернові - кущіння, ріпаку - в фазі розетки. Короткочасне зниження температури повітря до -5-6°С в більшості випадків не становить серйозної загрози для подальшого зростання і розвитку цих культур.

Найбільш негативно в даній ситуації погода може вплинути на посіви соняшнику і кукурудзи. Незважаючи на наявну біологічну стійкість цих культур на ранніх етапах органогенезу витримувати короткочасне вплив температур до -3-5°С, все ж існує висока ймовірність пошкодження проростаючого насіння і сходів за рахунок комплексного впливу низьких температур і підвищеної вологості. А це, в свою чергу, може знизити польову схожість, спровокувати зниження темпів зростання і розвитку рослин, їх стійкості до хвороб і шкідників. За умови несприятливого поєднання вищезазначених чинників деяким аграріями знадобиться частковий або повний пересів.

Також важливо звернути увагу на можливе збільшення обсягу талої води на полях. Утворення так званих блюдець, особливо в місцях зниженого рельєфу поля, може призвести до випрівання і вимокання слаборозвинених або розріджених посівів.

Особливістю мінерального живлення рослин є те, що наявного в посівному шарі грунту азоту (враховуючи вищезазначені погодні умови і слабкі нітрифікаційні процеси) буде недостатньо, а при знижених середньодобових температурах повітря він буде тривалий час недоступний рослинам. Тому в посівах, де не вносили азотні добрива, отримані сходи можуть виглядати ослабленими і мати ознаки азотного голодування, їм знадобиться азотна підгодівля.

Необхідне буде також буде комплексне застосування в посівах засобів захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів в поєднанні з рекомендованими рострегулюючими препаратами для зменшення негативного впливу пестицидів на рослини.

Фітосанітарний стан посівів озимих культур на сьогодні переважно оцінюється як задовільний. Погодні умови осіннього періоду не сприяли переростанню рослин, а відповідно - розвитку і поширенню інфекції. Однак до кінця квітня з прогнозованим підвищенням температури можливе формування осередків надпорогового поширення шкідників, хвороб і бур'янів. Отже, проведення хімзахисту посівів може стати необхідним.

Після стабілізації погодних умов дуже важливо ретельно обстежити посіви всіх сільгоспкультур, виявити відсоток пошкодження рослин заморозками, шкідниками і хворобами, і при необхідності здійснити додаткові заходи підвищення життєздатності посівів (внесення добрив, проведення хімічного захисту).

Незважаючи на всі можливі негативні наслідки, позитивним в ситуації, що склалася, є те, що посіви забезпечені вологою, і при настанні оптимальних температур рослини будуть мати можливість поліпшити зростання, розвиток і сформувати високу продуктивність.