Недолугість законодавства чи шахрайська діяльність: чому відкриття ринку землі не працює?

Невелика кількість угод, відсутність грошей у фермерів та шахрайство з кадастровими номерами! А ще — плани знизити вартість угідь. Чотири місяці минуло від відкриття ринку землі, проте аграрії не поспішають купувати паї. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на podrobnosti.

Фермер Олександр Лосєв вирощує пшеницю: в односельців орендує сотню гектарів. Тотальна посуха тривала на Одещині два роки, але сьогодні чоловік більш-менш задоволений. Утім, все одно — аграрій ледь зводить кінці з кінцями. А над тим, щоб скористатися відкриттям ринку та придбати ці землі, Олександр навіть не замислюється.

Олександр Лосєв, керівник фермерського господарства: «Такі, як ми — дрібні фермери, ніхто її не купить! Скуповуватимуть лише олігархи чи підставні особи олігархів. Тому що нам купити її нема за що!».

Між тим, проблеми й у власників землі! Маючи на руках державні акти — селяни не можуть отримати кадастрові номери на свої паї. Виявляється, ділянки вже зареєстровані за іншими людьми. Підозрюють шахрайські дії!

Олександр Євтушевський, житель села Степове: «Ну всі знають, що це наша земля! Ні: ось у вас кадастровий номер уже інший якийсь, ви не можете, вам треба зараз до суду подавати. Ну як таке може бути? Ось це перші, як кажуть, ластівки про продаж землі, про яку ось закон вийшов».

І таких історій — десятки, констатують люди. Вони бояться, що їхню землю шахраї перепродадуть — звертаються до правоохоронців, але реакції наразі немає.

З іншого боку — темпи продажу землі на Одещині — повільні: регіон посідає передостаннє місце за кількістю угод. В ОДА кажуть: попри посушливі умови — тут надто дорога земля — більше як тридцять тисяч гривень за гектар. Це приблизно на десять відсотків вище, ніж у середньому в країні. Тож треба переглядати параметри.

Алла Стоянова, директор Департаменту аграрної політики, продовольства і земельних відносин Одеської ОДА: «Треба щоби нова методика відповідала сучасному стану кожного регіону окремо. Тобто рахувати місцезнаходження земельної ділянки, яка зона: ризикованого чи ні — землеробства».

На початку листопада уряд затвердив нову методику. Тепер кожна громада може самостійно оцінити землі на своїй території. Але не всі згодні з таким регулюванням ринку.

Алла Стоянова, директор Департаменту аграрної політики, продовольства і земельних відносин Одеської ОДА: «Вона (НГО земельної ділянки) має бути сучасною і відповідною тим умовам, які є сьогодні: в деяких громадах — вона збільшиться, тому що там більш якісні ґрунти, там чорноземи є, зрошення, наприклад, на Херсонщині, а в деяких громадах — вона зменшиться бо там степ, бо там посуха і ще дещо».

Віктор Баранський, депутат Одеської міськради, «Опозиційна платформа — За життя»: «Я вважаю, що виходом із цієї ситуації має бути не зниження нормативної оцінки, щоб змусити людей продати землю за гроші, а виходом із цієї ситуації якраз може бути план щодо меліорації земель Одеської області. Те, про що фермери говорять уже багато років. Це б вирішило проблеми із посухою, це вирішило б цілу низку проблем і врожайність на наших одеських землях зросла б у рази — вона була б порівнянна з урожайністю в північних і центральних областях».

З останньою думкою, — згодні всі. На Одещині, нарешті, стартував пілотний проєкт із відновлення зрошувальних систем. З держбюджету на це планують виділити п'ятсот мільйонів гривень.