Недофінансування програм контролю захворювань стримує експорт продуктів тваринництва

Проект держбюджету на 2017 рік спровокувати погіршення в агросекторі, зокрема, епізоотичної ситуації. Про це заявив голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа на круглому столі «Епізоотична ситуація в Україні та необхідні витрати для забезпечення її стабільності», що відбувся 25 жовтня в Києві, повідомляє прес-служба УКАБ.

Через недофінансування обов’язкових програм із контролю за особливо небезпечними інфекційними захворюваннями тварин обмежено виконання програм із попередження захворювань тварин, які є невід’ємною умовою експорту вітчизняної продукції тваринництва на міжнародні ринки. Пасивність держави спричиняє втрати українських агрокомпаній,заважає  — зауважили на курглому столі і нагадали, що лише через невикористання квоти (12 тис. т) на експорт яловичини до ЄС втрати суб`єктів господарювання перевищили 1,5 млрд грн/рік, що зумовлено відсутністю "статусу України як країни, вільної від губастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби". 

За інформацією УКАБ, серед інфекційних хвороб тварин станом на 1 серпня 2016 року в Україні найбільш інтенсивно фіксуються африканська чума свиней (АЧС), сказ, нодулярний дерматит великої рогатої худоби, лейкоз великої рогатої худоби, лептоспіроз, сальмонельоз. Зокрема, з початку року через АЧС було забито 9,1 тис. голів свиней, що призвело до втрат близько 25 млн грн. Через спалахи лейкозу великої рогатої худоби, лептоспірозу, сальмонельозу, сказу та АЧС у поточному році було інфіковано більше 1,5 млн голів худоби та птиці.

Консультант ФАО Прокопенко Олександра розповіла про досвід Нідерландів у створенні компенсаційного фонду відшкодування збитків фермерам. «У випадку України подібний компенсаційний фонд міг би полегшити контроль поширення хвороби. Він не дозволить повністю її подолати, для цього необхідна низка інших передумов, в першу чергу, ефективне функціонування ветеринарної служби. Проте моделювання розвитку АЧС за різних умов і подальша оцінка витрат, пов’язаних із хворобою, свідчать про доцільність введення компенсаційного фонду в Україні як однієї зі складових пакету заходів", — зазначила експерт.

За її словами, для ефективного функціонування компенсаційного фонду його характеристиками мають бути: надійність (швидкі та гарантовані виплати, довіра з боку домогосподарств, взаємна довіра між державою та комерційними виробниками); покриття всіх прямих витрат; незалежність (рівень виплат визначається незалежними експертами); справедливий розподіл відповідальності між комерційними виробниками та державою, що оновлюється кожні 5 років відповідно до ризиків; система ex post для покриття втрат комерційними виробниками.