Не брак їжі, а брак доступу: головні чинники продовольчої безпеки під час війни

Керівник європейського офісу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Назар Бобицький виступив із доповіддю на міжнародній виставці VIV Europe 2026, що проходила в нідерландському місті Утрехт. Цей захід є одним із провідних майданчиків європейської птахівничої та яєчної галузі. Представник асоціації поділився унікальним досвідом забезпечення продовольчої безпеки та виживання міст у кризових умовах, який Україна здобула на початку 2022 року під час перших тижнів повномасштабного російського вторгнення.

Головна теза виступу та уроки Києва

Своє звернення до європейської спільноти експерт базував на реальних подіях оборони Києва та координації забезпечення столиці продуктами харчування. Він підкреслив, що традиційні уявлення про гуманітарні кризи потребують переосмислення.

«У часи кризи чи війни вирішальним є не брак їжі, а брак доступу до неї», — заявив Назар Бобицький.

На основі українського досвіду керівник європейського офісу УКАБ сформував шість ключових висновків, які мають стати уроком для міжнародної спільноти щодо управління продовольчими ризиками в міських агломераціях:

• Пріоритет доступу: муніципалітети та державні органи повинні фокусуватися не лише на фізичному накопиченні резервів чи створенні складських запасів, а насамперед детально планувати самі механізми доступу населення до продуктів.
• Захист логістичних ланцюгів: великі логістичні вузли потребують посиленого захисту. Ключові склади готової продукції, потужні холодильні комплекси, млини, а також інфраструктуру постачання пального необхідно на законодавчому та практичному рівнях відносити до об’єктів критичної інфраструктури.
• Збереження ритейлу: роботу традиційних ринкових каналів збуту та роздрібних торговельних мереж потрібно підтримувати в дієвому стані якомога довше. У кризовий період роздрібна торгівля перестає бути просто бізнесом, перетворюючись на головну життєву артерію міста.
• Тристороння координація: критично важливою умовою виживання є швидка та налагоджена співпраця між державними органами, приватним бізнесом і структурами громадянського суспільства.
• Робота з ризиками: соціально вразливі групи населення та місця їхнього проживання необхідно картувати завчасно, щоб ефективно розподіляти допомогу в перші ж години кризи.
• Енергетичний фактор: стабільне забезпечення енергією та загальна енергетична стійкість є невіддільною складовою загальної системи харчової безпеки.

Комплексний підхід до безпеки

Підбиваючи підсумки презентації, Назар Бобицький закликав європейських колег сприймати продовольчу безпеку ширше, ніж просто здатність агросектору вирощувати продукцію.

«Український досвід показує, що продовольча безпека у воєнний час - це не лише про виробництво. Це про доступ, логістику, енергію, інфраструктуру та координацію», — резюмував представник УКАБ.