Найменше за минулий рік подорожчали овочі борщового набору

З війною українці отримали неминуче зростання цін на харчі через те, що всі, хто займається заготівлею сировини, виробництвом, продажем і доставленням готової продукції зіштовхнулися з низкою майже одночасних проблем.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінфін.

Серед спільних складнощів підприємств продовольчої галузі:

• загроза обстрілів;
• значно більші витрати;
• суттєве зменшення персоналу та споживачів через еміграцію;
• окупація великих регіонів, важливих з точки зору вирощування продукції;
• зламані логістичні ланцюжки;
• подорожчання пального та енергоносіїв;
• неготовність до відключення електроенергії та перехід на генераторний режим.

Кожний зліт цін на продукти має очевидні та неочевидні підстави.

Так, наприклад, в травні 2022 року в Україні зникла звична нам сіль. Підприємство «Артемсіль» було найбільшим вітчизняним виробником солі, розташованим в Соледарі (Донецька область). Обстріли, руйнування рудників та складів, евакуація населення з міста зробили неможливим діяльність – завод закрився, через це стався дефіцит продукту на ринку. Згодом полиці магазинів заполонив турецький і польський імпорт.

Стрибки цін на яйця пов’язані з тим, що Україна втратила близько 20% промислового виробництва: зменшилась загальна кількість птахоферм, що працюють, потужні виробники скоротили обсяги діяльності, а найбільші птахокомплекси опинились в окупації або зруйновані внаслідок ведення бойових дій. Крім того, зростання вартості яєць на 70% залежить від собівартості комбікормів для годування птахів, тобто від зернових культур, зокрема кукурудзи.

Протягом року ціна на зернові зростала, а отже, зростала й продовжує зростати цінник на хліб та хлібопродукти, крупи, макаронні вироби, корми для тварин та птахів.

Подорожчання спричинене ще й тим, що шлях від виробника до споживача став довшим і витратнішим: ускладнена логістика, імпортоване пальне, брак водіїв, багато з яких воює в складі ЗСУ.

Гречка імпортувалась з росії та Казахстану (50% від внутрішньоукраїнського попиту), а отже через дефіцит її ціна зросла. Інші крупи, наприклад, рис, подорожчали через падіння курсу гривні та витрат на логістику.

Відвалився великий плодово-овочевий регіон (Херсонщина та частина Запорізької області), який закривав до 30% внутрішнього попиту, наприклад, на помідори, перець, моркву, цибулю, та до 70-80% всіх сезонних осінніх овочів.

Ці продукти зараз імпортуються, але їх ціна набагато вища за середню, характерну для конкретного сезону. Частково через погані врожаї та посухи в країнах ЄС, перевантаженість шляхів фурами з гуманітарною європейською допомогою та надто складну тепер логістику з Азії.

Зниження цін на борщові набори під кінець року відбулось завдяки вчасній реакції фермерів та агропідприємств в регіонах без бойових дій. Кмітливі українці навесні висадили більше картоплі, буряку та моркви, тому наші врожаї частково запобігають дефіциту.

На ціну фруктів та ягід сильно вплинули масштаби окупованих на півдні територій, де раніше вирощувалась значна частина кавунів, динь, черешні, полуниці, абрикос та слив.

Сьогодні на збереження імпортованої та зібраної в Україні продукції впливає ситуація з електрикою. Сховища, в яких зберігаються овочі та фрукти, споживають велику кількість електроенергії, до того ж через відключення їх робота нестабільна, що часто веде до псування сировини.

Завжди доступний цукор також здивував зльотом ціни. Причина – у неприйнятно високому тарифі на газ для підприємств, через який цукроваріння стає збитковим. На додаток сильні дощі, відсутність пального, добрив та дорогих фунгіцидів для оприскування спричинили розвиток хвороб цукрового буряка та розведення комах-шкідників, і відповідно зменшили обсяги якісних врожаїв.