Науковці дали поради які посіви рятувати, які пересівати

Науковці ННЦ «Інститут землеробства НААН» дослідили як вплинули пізньовесняні заморозки сезону-2017 на ріст і розвиток сільгоспкультур, зокрема пізніх ярових. Вони спостерігалися в багатьох регіонах України в ніч із 10 на 11 травня і подеколи опускалися до -1-7 °С на поверхні грунту, повідомляє propozitsiya.com.

Озимі зернові

Оскільки на момент заморозків озимі зернові знаходились у фазі трубкування, короткочасне зниження температури не позначиться на їх продуктивності. Але на фоні одночасного дефіциту продуктивної вологи в грунті рослинам заподіяно певного стресу, що стримує їх ріст і розвиток.

Для мінімізації негативної дії пізньовесняних приморозків посіви озимих зернових поряд із запланованими технологічними операціями доцільно обробити  стимуляторами росту, такими як Емістим-С, Агростимулін, Альфа-нано-гроу, Біолан, Стимпо, Регоплант, щоб посилити обмінні процеси в рослинах, підвищити стійкість до несприятливих погодних умов, допомогти використанню закладеного в них потенціалу та поліпшенню якості зерна. Ефект від застосування стимуляторів росту у більшій мірі проявляється на середніх і високих фонах удобрення.

Ярі зернові колосові

Зниження температури істотно не вплинуло на стан посівів, оскільки молоді рослини пшениці, ячменю та вівса витримують заморозки до 4 0С, а інколи і до 7 – 80С. У таких випадках листя може загинути, а вузол кущення зберігається і після підвищення температури рослини відростають і продовжують вегетацію.

У регіонах, де відмічено незначне ушкодження рослин цих культур необхідно провести додаткове підживлення посівів азотними добривами, а також обробити рістстимулюючими препаратами.

Кукурудза

Для рослин кукурудзи заморзки стали екстремальними. Частина площ під кукурудзою, що були посіяні до 1 травня може потребувати пересіву, оскільки рослини знаходились у фазі 3-5 листків. Кукурудза, що посіяна після 1 травня, знаходиться у фазі проростання насіння і лише починає сходити, тому суттєвої шкоди таким посівам низькими температурами завдано не було. У кукурудзи до фази 5-6 листків точка росту розташована під поверхнею грунту і за умови її збереження рослини відновлюють свій ріст. Проте негативний вплив від’ємних температур різко посилюється за низької вологості грунту, що і спостерігається зараз.

Для прийняття рішення щодо пересіву кукурудзи слід почекати 4-5 днів. Якщо пошкоджені рослини почнуть відростати, такі посіви залишають. У подальшому у фазі 6-7 листків проводять позакореневі підживлення комплексними добривами на основі макро- і мікроелементів і біостимуляторів на основі амінокислот, що прискорюють фотосинтез і забезпечують зняття пригнічення рослин при стресових умовах.

Соя

Зниження температури повітря до 1-3 ºС, яке спостерігали у ніч із 10 на 11 травня, на площах, які були посіяні до 5 травня, призвело до часткової загибелі посівів. До пересіву таких площ необхідно підходити виважено, враховуючи відсоток зрідження агроценозу. Якщо зрідження посівів складає більше 30% від заданої густоти – пересіву не уникнути.

У посівах, сівбу яких було проведено після 5 травня на період заморозків появи сходів не відмічено, тому такі посіви постраждали менше і в переважній більшості пересіву не потребують.

Гречка

Найбільше постраждали від заморозків ранні посіви гречки.

Практично 90% таких посівів підпадають під пересів, оскільки відсоток виживання не перевищує 5-8%.

На майбутнє - оптимальний термін посіву гречки – 5-15 травня. Посіви, що були виконані в цей період, від заморозків не постраждали.

Якщо це насінницькі посіви, то необхідно пересівати тим же сортом, що був висіяний до заморозків.

Просо

Пересівати площі проса, що уражені заморозками, доцільно за зменшення густоти сходів до 200 шт/м2, адже культура здатна до кущіння і авторегуляції щільності фітоценозу, що в значній мірі компенсує зрідженість сходів у майбутньому.

Посіви, що вижили, необхідно додатково підживити азотними добривами (30-60 кг/га д.р. в залежності від дози попереднього удобрення) для стимуляції кущіння та кращого вегетативного розвитку рослин.