Наша аграрна освіта не гірша за німецьку

У середині листопада минулого року делегація керівників вищих аграрних закладів освіти України виїхала до Німеччини для вивчення досвіду організації підготовки фахівців для аграрного сектора ФРН. Чому ми про це сповіщаємо шановних читачів “Пропозиції” тільки тепер? Тому що звіт про своє відрядження до ФРН делегація підготувала тільки наприкінці грудня, і не тому що байдики била, а тому що для осмислення та аналізу побаченого потрібен час: як то кажуть, поспішити — людей насмішити. Отже, у складі групи було 8 представників навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації, 10 — І–ІІ рівнів, 4 — керівники обласних, регіональних навчально-консультативних і учбових центрів, представник Навчально-методичного центру Міністерства аграрної політики. Делегація вивчала досвід Німеччини з підготовки кадрів (вища сільськогосподарська школа у м. Бернбург, Інститут аграрного розвитку в Центральній та Східній Європі у м. Галле, Вища школа Вайнштефан і Сільськогосподарський освітній центр Тріздорф), роботу кооперативів (кооперативи Іден, Глейн) та фермерських господарств (м. Фрайбург та м. Ротенбург), брала участь у роботі семінарів та обговорювала з німецькими фахівцями широке коло питань. Ось висновки делегації. Німецька система освіти забезпечує підготовку сільськогосподарських фахівців різного рівня: фермерів, майстрів, механізаторів, фахівців (інженерів) вищої сільськогосподарської школи та магістрів, які мають університетську освіту. Школярі в Німеччині навчаються в школах трьох типів: неповна середня, середня та гімназія. У неповній середній школі школяр вчиться 9 років. Якщо є бажання, після середньої школи сільські діти продовжують навчання в трьохрічних сільськогосподарських школах. По два тижні кожного року школярі вивчають теорію, а решту часу працюють на фермах. На базі сільськогосподарських шкіл також організовано перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства, для чого є всі умови: комп’ютери, дослідні господарства з сучасним землеробством і високопродуктивними тваринами. У середній школі діти вчаться 13 років. Після закінчення школи випускник здає іспити, результати яких є підставою для зарахування без вступних іспитів до технікумів (два роки навчання), вищих професійних шкіл та університетів. Навчання в гімназії також триває 13 років. Випускники гімназії отримують робочу професію та повинні обов’язково знати дві іноземні мови. За бажання випускники гімназій можуть продовжувати навчання в університеті. Навчання у вищих професійних школах триває 4–4,5 року, з яких один рік припадає на практику, а 3–3,5 року — на теорію. Випускники вищих професійних шкіл можуть вступати на перший курс університету. В університетах ФРН навчання триває також 4–4,5 року, але головний акцент робиться на теоретичну підготовку. Після закінчення вищої професійної школи або університету дипломований фахівець може продовжити навчання ще 1,5 року для отримання ступеня магістра. У магістратурі протягом 1-го семестру (5 місяців) студент отримує практичні навички, у 2-му семестрі — теоретичні знання (4 місяці) і проходить виробничу практику (1 місяць), у 3-му семестрі — знову 4 місяці теорії та 4 місяці на підготовку дипломної роботи. Примітним є те, що до цього часу у ФРН не готують бакалаврів — перехід до системи “бакалавр-магістр” передбачено здійснити, згідно з вимогами ЄС, до 2005 року. Більшість професорсько-викладацького складу становлять доктори наук (PhD), які повинні мати стаж роботи в сільському господарстві не менше п’яти років. Професор повинен вільно володіти принаймні двома іноземними мовами (якби така вимога до професорів існувала в Україні, довелося б позакривати всі вузи країни: один-два професори на вуз погоди б не зробили...). Система аграрної освіти Німеччини побудована на раціональному поєднанні теоретичного та практичного навчання. Рівень підготовки фахівців — високий. Тижневе навантаження у студентів становить 28–30 годин. Основний вид підготовки студентів — самостійна робота (студент самостійно вивчає наперед задану тему, а на лекції професор лише робить короткий огляд теми і роз’яснює місця, які викликали питання при вивченні). У навчальних планах вищих професійних шкіл відсутні такі дисципліни, як фізкультура, історія.* * *
Навчально-виробничі господарства сільськогосподарських шкіл — це сучасні ферми з високоорганізовним веденням сільського господарства та переробки сільськогосподарської продукції. Головне завдання та кінцевий результат їхньої діяльності — це підготовка кваліфікованого фахівця. Цьому сприяють такі заходи уряду ФРН:
- вся вироблена в навчально-виробничих господарствах продукція, прибуток від її реалізації є внутрішньою інвестицією для навчального процесу;
- навчально-виробничі господарства сплачують лише податок з обороту;
- на розвиток виробництва навчальних господарств уряд ФРН надає довгостроковий безвідсотковий кредит;
- на виробництво сільськогосподарської продукції в учбових господарствах уряд ФРН надає дотації з розрахунку 1840 євро/га;
- нова сільськогосподарська техніка поставляється всіма заводами-виробниками в господарство без оплати на один рік. Через рік техніка обов’язково поновлюється. Сільськогосподарська техніка використовується безкоштовно. До цього ще, мабуть, слід додати, що навчання в школах і вузах ФРН є безплатним не тільки для громадян Німеччини, але й для іноземців, які приїхали туди за освітою. А загалом, на думку членів української делегації, керівників аграрних вузів, рівень освіти, який надають наші вузи, мало чим різниться з тим, який надають вузи ФРН. І за це велика подяка всім нашим аграрним освітянам! Юрій Михайлов