Нам і надалі нав’язують ковбасу з домішками шкурного інтересу

Справжня "Лікарська" залишилася в СРСР
В ідеалі, ковбасу належить робити з м'яса. До її складу може входити сало-шпиг, сіль, а також перець, мускатний горіх, інші прянощі. В радянські часи всю ковбасу виготовляли суворо за союзними ГОСТами. Так, "Лікарська" містила: 25% яловичини вищого гатунку, 70 - напівжирної свинини, 3 - курячих яєць і 2% - коров'ячого сухого чи незбираного або знежиреного молока.
Нині підприємства мають право вибирати: виготовляти продукцію за ДСТУ (Державним стандартом України) чи розробляти власні ТУ - технічні умови. Більшість копчених ковбас сьогодні роблять за радянськими рецептурами, а ось на варені ковбаси їх переглянули. Стандарти стали зручнішими для виробника. Якщо ДСТУ не дозволяє замінити м'ясо рослинними інгредієнтами, то ТУ - будь ласка.
Напівкопчені ковбаси "Московська" й "Сервелат" мають вироблятися ще за радянським стандартом - ГОСТ 16290-86. "Правильна" "Московська", приміром, містить 75% яловичини вищого гатунку та 25 - хребтового шпику. І жодних домішок. "Сервелат" - 25% яловичини вищого гатунку, 25 - нежирної свинини, 50% жирної свинини або свинячої грудки. Водночас додаються сіль, нітрит натрію, цукор, перець мелений чорний чи білий і мелений кардамон або мускатний горіх. До речі, в радянських ГОСТах все розписано до дрібниць: колір фаршу, склад оболонки, розмір батона, запах, смак і навіть розмір шматочків шпику.

Не встигли в державі запрацювати нові держстандарти на ковбасні вироби, як окремі народні депутати вже пропонують їх відмінити. Введення їх передбачаються Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу". Саме цей законодавчий акт доручав Кабінету Міністрів "забезпечити введення в дію протягом 15 днів... державних стандартів на м'ясну продукцію". Нові правила посилюють вимоги до виробництва ковбас - сирокопчених та сиров'ялених, смажених, напівкопчених, варених, а також сосисок, сардельок, м'ясних хлібців. Тобто вже з квітня, приміром, ковбаси з традиційними назвами "Московська", "Сервелат" тощо мали б виробляти виключно з якісного м'яса: свинини та яловичини в певному співвідношенні, залежно від сорту, а не додавати в них значну частку сої, курячого фаршу, манної крупи, крохмалю тощо.
На противагу затвердженим стандартам, які нарешті зробили б ковбасу відомих марок ковбасою, а не вмістилищем непотребу, з'явився інший законопроект. Згідно з ним, посиленню вимог до виробництва заважають фінансова криза та дефіцит у нашій державі м'ясної сировини. Він, мовляв, становить понад півмільйона тонн. У цьому зв'язку, буцімто, українські м'ясопереробники прогнозують, що запровадження нових стандартів спричинить значне (в 1,5-1,8 раза) подорожчання виробів з м'яса. Також скоротиться більше ніж удвічі їхнє виробництво. Мовляв, жорсткіші вимоги зроблять неконкурентоспроможними українські ковбаси з порівняно дешевшими польськими, білоруськими, прибалтійськими виробами. Як наслідок, українські підприємства цієї галузі змушені будуть скорочувати робочі місця, затримувати заробітну плату, зменшувати відрахування до бюджетів і припиняти власну діяльність.
Одне слово, від стандартів, які потребують нормального підходу до виробництва ковбас, - суцільні збитки й соціальні негаразди. Та з'ясуємо все по-порядку... Припустимо, жорсткіші правила продукування м'ясопродукції запрацюють. Але вони жодним чином не заважають комбінатам виробляти сосиски чи ковбаси за тими самими рецептурами, за якими вони працюють тепер. Єдине - вітчизняні м'ясокомбінати не зможуть використовувати для своїх крохмало-соєвих ковбас відомі бренди. Згідно з новими вимогами, їх не вдасться, як тепер, маскувати під "Московську елітну" або "Лікарську особливу". Втратять м'ясокомбінати хіба що на тому, що їм доведеться просувати таку продукцію під якимись новими оригінальними назвами, а не вводити в оману споживача.
Від дефіциту м'яса вітчизняного виробництва відтермінування введення державних стандартів не врятує. Навпаки, потреба в якісній сировині для якісних ковбас може тільки стимулювати розвиток тваринництва в країні. От і вирішиться проблема зайнятості, скорочень робочих місць. Якщо працюватимуть нові стандарти, то м'ясокомбінати будуть зацікавлені в розвитку сировинного тилу - вітчизняного тваринництва. Звісно, ця справа потребує більших зусиль, ніж робити з нас дурнів: навезти дешевого заморського непотребу, наробити з нього ковбас і труїти народ якою-небудь "Лікарською-новою".
Тут нашим законотворцям хоча б зрідка треба ставити себе на місце звичайних покупців, а не просто лобіювати чиїсь інтереси. Адже депутати час від часу теж стають споживачами. Посилення вимог до стандартів дає змогу покупцеві, який запідозрив невідповідність вмісту маркуванню, звернутися по допомогу до експертизи, захистити свої права. Далі, якщо вміст ковбаси не відповідатиме стандарту, в цьому разі підприємству, яке вводитиме в оману покупця, загрожуватимуть штраф, а то й призупинення виробництва. Жорстоко? Але ж у державних кабінетах часто наголошують, що опікуються здоров'ям нації...

Галина Квітка