На Вінниччині сталось незвичайне отруєння бджіл

У десяти селах Жмеринської громади бджолярі втратили від 30 до 60 відсотків медоносних комах. Про це повідомляє комісія, створена Жмеринською міськрадою для перевірки інформації пасічників. Її члени побували в усіх населених пунктах, де особисто пересвідчилися у втратах бджолярів. Склали акти, відібрали матеріал для лабораторних досліджень, зокрема, ґрунту і рослин.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на golos.

«Такого масового отруєння бджіл, як нинішньої весни, у нас ще не було, принаймні я особисто не пам’ятаю», – наголосив голова Спілки пасічників Жмеринської громади Андрій Лісницький.

У нього теж загинули бджоли. Пасіка знаходиться на околиці районного центру. Поблизу нема медоносних рослин. Зате є «голе» поле, на якому завершили сіяти кукурудзу. Таких ланів нині у їхній громаді багато, зокрема, у тих населених пунктах, де пасічники зазнали втрат.

Чоловік припускає, що причиною мору комах могли стати випари, які виділяються з ґрунту. Каже, перед сівбою насіння обробляють хімічними препаратами. Земля прогрівається – і таке поле починає «дихати» отрутою. Пролетить над ним бджола, вдихне такі випари – і через деякий час складає крильця.

«Знаємо, що для бджілок смертельною є отрута, якою обприскують медоносні культури, – продовжує Андрій Лісницький. – Тепер комах підстерігає ще одна небезпека. Інакше як можна пояснити загибель бджіл на полі, де ще нічого не росте, там тільки посіяли кукурудзу».

Закон України «Про бджільництво» зобов’язує «фізичних та юридичних осіб, які застосовують засоби захисту рослин», інформувати про обробку площ, на яких ростуть медоносні культури.

Однак у законодавстві нічого не сказано про необхідність аграріїв попереджувати власників пасік про сівбу.
Андрій Лісницький за лабораторні дослідження заплатив 8 000 грн. Подавати до суду не збирається, вважає, що це марна справа – судитися з агрохолдингами.

Староста Мартинівського старостинського округу Артур Ганжа розповів, що йому повідомили про загибель бджіл семеро власників пасік. Тільки двоє з них подали письмові скарги на комісію з питань масового знищення бджіл.

Був здивований, коли один з пасічників, який зазнав значних втрат, спершу написав заяву, а потім забрав її. На запитання старости, чому він так зробив, чоловік згадав, як намагався добитися відшкодування у такій же ситуації у 2021 році.

«Зібрав тоді власник пасіки всі документи на відшкодування завданих йому збитків, але до суду їх не подав, – пояснив Артур Ганжа. Юристи відмовили це робити. Чому? Бо при відборі ґрунту не було представника агропідприємства, яке підозрювали в отруєнні бджіл. Ґрунт досліджували на наявність у ньому хімічних препаратів, якими обробляли рослини. Юристи казали, якщо орендар не був присутній при відборі проб, тому не нестиме відповідальності».

Є ще причини, чому не всі бджолярі подали скарги на загибель бджіл.

«Дехто з пасічників не має ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, або пасіка не зареєстрована, як того вимагає Міністерство агрополітики, – пояснює Андрій Лісницький. – У таких випадках суд не прийме до розгляду підготовлені матеріали».

Представники сільгосппідприємств, які орендують землі у селах, де сталося отруєння бджіл, проігнорували запрошення міськради долучитися до роботи з фіксації факту отруєння бджіл. Про це сказав заступник міського голови Жмеринки Анатолій Білоус.

«Ми передавали запрошення усім сільгосппідприємствам, які орендують землю у тих селах, звідки надійшли скарги від пасічників, – зазначив пан Білоус. – На жаль, ніхто з них не відгукнувся».