На Україну чекає зменшення врожаїв і погіршення якості зерна, – Павло Коваль

Українським аграріям слід готуватись до того, що валове виробництво продукції зменшиться, а якість зерна погіршиться, вважає генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agroconf.

Однією з причин Павло Коваль називає порушення сівозміни:

«Ми зазвичай сіяли того ж ячменю озимого десь мільйон гектарів. У цьому році менше, і ярого менше. А чим замінили? Ну, очевидно, більш маржинальними культурами. Якими? Олійними, бобовими. Це соя, це ріпак, це соняшник.

Соняшнику на сьогоднішній день посіяли, там трохи не дотягли, до п'яти мільйонів, але я думаю, ще досіють там у деяких областях - Чернігівщина, Сумщина. Якщо не буде військових таких більш динамічних ситуацій, то ще досіють і десь на п'ять мільйонів, очевидно, ми вийдемо.

А що ж це за структура посівних площ, якщо в нас соняшнику, такої складної культури, в структурі посівних площ більше ніж озимої пшениці, більше ніж зернових. Це ж його попередники».

Це означає, пояснює гендиректор, що аграрії будуть сіяти соняшник по соняшнику, ріпак по соняшнику, і навпаки, 

Причиною такої сівозміни Коваль називає збитковість культур в нинішніх умовах:

«Пшениця стає в нуль багатьом. Ячмінь, овес – це збиткові культури були. Соняшник в період збирання, хто продавав, а особливо мікропідприємства і малі, які, на жаль, змушені продавати за готівку прямо з поля – вони в збиток це робили. А кукурудзу залишили в полі зимувати».

В умовах війни аграріям довелось зіткнутись і з кадровими проблемами через мобілізацію.

«Якщо в тебе комбайн декілька сотень тисяч євро коштує, ти ж пенсіонера, який там ніколи не працював, і хлопчика молодого не посадиш. Тут же, ви ж розумієте, це ж ціна питання. Це запороть комбайн потужний, це зірвати збиральну кампанію, скільки ті запчастини коштують, час втрачаєш. А якщо не своєчасно буде хтось вчитися, ти також на якості втрачаєш».

Ще одна причина, наслідки якої виникнуть в майбутньому – це економія ресурсів через брак фінансів.

«Що ще в нас сьогодні через недостатнє фінансування? Ми ж не дофінансовуємо технології. Ми недостатньо вносимо мінеральних добрив. Якщо ми 2022 рік на запасах складських просіялись, прожили. 2023 рік – на післядії. То третя посівна 2024 року – вона ж без міндобрив у багатьох фермерів відбулася. Ви ж розумієте, що це проблема так собі? Вона через рік скажеться на врожайності і на якості продукції».

Також, нагадує Коваль, через нестачу коштів, фермерам доводиться сіяти насінням гіршої якості.

«До речі, у нас за 2023 рік, про це мало хто говорить, у нас же пшениці 1-го ґатунку було в структурі виробленої пшениці близько нуля. І ця тенденція вона не нова, але оці події воєнні її доводять до такої крайньої межі. Десь років 8-10 у нас структура якості погіршується. А це ж продовольча безпека».

Однак, переконаний Павло Коваль, Україна зможе забезпечити себе продовольством.

«Тому я ще раз хочу підкреслити: ми забезпечимо необхідні для внутрішніх потреб 3-3,5 мільйони тонн харчової пшениці. Буде достатньо і жита. Ми забезпечимо цукром, олією. Будуть ті овочі відкритого ґрунту, так званого борщового набору, як в Україні говорять».