У Бессарабії, що на півдні Одещини, з’явилися експериментальні поля бавовнику. Це перші кроки України до відновлення вирощування цієї культури, яка ще 70 років тому займала сотні тисяч гектарів у степових регіонах. Сьогодні бавовна може стати не просто текстильною сировиною, а й важливим компонентом для виробництва пороху.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ТСН.
Агроном Микола Жечев, який працює на одному з таких полів, каже, що клімат змінюється стрімко:
«Ми вже більше не в субтропіках, а в умовах, схожих на тропіки. За кількістю опадів ми вже як Узбекистан чи Казахстан».
Температура ґрунту іноді сягає 50–57°C, що робить південь України придатним для вирощування теплолюбних культур, таких як інжир, гранат, оливки — і тепер бавовна.
Ця культура має широкий спектр застосування: з волокна виготовляють тканини, картон, вату; з насіння — олію; а з целюлози — нітроцелюлозу, основу для виробництва пороху.
«Військовим потрібен якісний порох, а його не вистачає. Якщо ми зможемо самі вирощувати бавовник — це велика стратегічна перевага» — пояснює Павло Лакійчук з Центру глобалістики «Стратегія XXI».
Українські артилеристи щодня використовують до 7 тисяч снарядів. Кожен з них — це ще 12 кг пороху. А світові постачальники сировини вже зайняті — той самий бавовник, з якого і виробляють ключові компоненти.
«Коли я почула, що наш ворог викупив сировину на п’ять років наперед, то зрозуміла: ми маємо вирощувати бавовник самі» — розповідає аграрійка Алла Стоянова.
Цього року в Україні вже є врожай. Кущі дали 2,5 тонни з гектара — це майже як у Китаї. Якість волокна підтвердили науковці — воно придатне для текстильної, фармацевтичної і лакофарбової галузей.
Держава підтримує експеримент — фермерам компенсують по 10 тисяч гривень за гектар посіву. Та працювати з бавовником поки складно: техніки немає, збирають вручну, борються з бур’янами сапами.
«Колись ріпак теж ніхто не хотів сіяти. А тепер — не зупинити. Так буде і з бавовником» — вважає Сергій Мельник, директор Інституту експертизи сортів рослин.
Зараз усе ще на етапі експерименту, але на півдні сподіваються на промислові масштаби. Адже для забезпечення оборонних потреб країні потрібно лише 20 тисяч тонн бавовни.
«Я вірю, що ми дійдемо до промислових площ. Бавовнику в Україні — бути!» — підсумовує Алла Стоянова.