На Одещині готуються до впровадження пілотного проєкту з відновлення зрошення

В Одеській ОДА відбулося засідання «круглого столу» за темою «Стратегія зрошення та дренажу, організації наукових робіт по впровадженню новітні технологій на поливних землях з метою забезпечення їх високоефективного використання».

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на pivdenka.info.

В рамках реалізації Програми відновлення та розвитку зрошення в Україні та відповідно до пріоритетів її реалізації Одеська область обрана у якості майданчика для впровадження пілотного проєкту. Наразі було прийнято рішення про те, щоби запуску зазначеного проєкту передувало проведення в ОДА «Круглого столу» з питань розвитку зрошення в країні.

В області нараховується 226,9 тис. га зрошуваних земель, що становить майже 11% ріллі, на яких вирощуються зернові, овоче-баштанні, технічні, кормові культури та плодово-ягідні насадження й виноград. Проте, з наявних 226,9 тис. га щорічно поливається максимум 30-40 тис. га, що становить 15-17% від можливого.

Аналіз метеоспостережень за останні два десятиліття свідчить, що середньодобові температури повітря у весняно-літній період зросли на 1,5-2,0°С. Потенціал зрошуваних земель дуже значний. Практика роботи свідчить, що врожайність всіх сільськогосподарських культур на поливі у 1,5-2 рази вище, ніж на суходолі.

Болючою проблемою є вартість подачі води для зрошення, яка в Одеській області через конструктивні особливості зрошуваних мереж у 5-6 разів вища, ніж в інших областях України, що призводить до зростання собівартості отриманої на зрошенні продукції.

У своїх виступах фахівці проаналізували та розкрили цілий ряд вкрай важливих питань стосовно зрошення в Одеській області.

У заході взяли участь в режимі онлайн заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький та перший заступник голови Держводагентства України Олексій Кузьменков.

Заступник міністра відзначив високий рівень співпраці між органами центральної влади (Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, Держводагентства, обласними державними адміністраціями), що є запорукою оперативного та ефективного вирішення питань.

У зв’язку з цим пан Висоцький поінформував про представлення найближчим часом у Верховну Раду проєкту Закону «Про об’єднання водокористувачів». Він також прокоментував питання стосовно недосконалості законодавчо-правової бази галузі, що заважає впровадженню інвестиційних механізмів; висвітлив аспекти стосовно компенсаційних механізмів щодо інвестицій і вкладень фермерів (25%) та надання грантів дрібним фермерам (до 50 га).

Підсумовуючи, Сергій Гриневецький ще раз наголосив на тому, що для Одещини питання зрошення є пріоритетом. У зв’язку з кліматичними змінами продовольча безпека регіону значною мірою буде залежати від того, наскільки ефективно адаптується сільське господарство до майбутніх агрокліматичних умов вирощування сільськогосподарських культур, адже саме кліматичні зміни поступово роблять агровиробництво в регіоні без додаткового зрошення малопродуктивним, в той час, як полив підвищує врожаї у 2-3 рази.

«Круглий стіл, який ми провели — меседж Уряду та суспільству, що проблема зрошення й водних ресурсів — це питання національної безпеки, тому я впевнений, що необхідно поновити Міністерство водних ресурсів та водного господарства, адже повноважень Державного агентства сьогодні вкрай недостатньо. Чи, як варіант, розглянути питання щодо приєднання відповідної структури до складу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. За напрямок зрошення, якості води та водозабезпечення повинен нести відповідальність урядовець», — наголосив Сергій Гриневецький голова Одеської ОДА.