На Херсонщині використовують лютневі «вікна»

Гадаєте, серед зими у полі робити нічого? Помиляєтеся! Тракторист Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» НААНУ Андрій Лоскутов вивів свого трактора на засніжені посіви озимого ріпаку. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на newday.kherson.ua.

Треба підживити добривами понад тисячу гектарів цієї культури. Тож у полі нині працюють три агрегати.

«За кілька днів упораємося», — впевнений молодий агроном Володимир Коновалов. — Більш як дві тисячі гектарів озимої пшениці та ячменю аміачною селітрою з розрахунку 300 кг/га підживили раніше. Лютневі «вікна» для польових робіт у господарстві використовують сповна. Адже це запорука прогнозованого високого врожаю. І орієнтуватися не на прикидки сільських прогнозистів типу «спину ломить — то на сніг».

«Вікна» ми відстежуємо не за прикметами, а лише за даними метеорологів. Ніякого шаманства у цій сфері бути не може — тільки науково вивірені прогнози на тиждень наперед. Наш досвід показує, що вони справджуються на 80—90%», — говорить головний агроном господарства Віктор Нижеголенко.

Втім, далеко не все нині залежить тільки від слова синоптиків. Аграріям і самим треба бути максимально передбачливими. З точки зору економіки, зокрема.

Приміром, у тому ж «Асканійському» для підживлення озимих культур тільки аміачної селітри потрібно близько тисячі тонн. Її придбали ще в листопаді й до пори заклали на зберігання, оскільки мали для цього достатньо просторе сховище. І виграли: тоді добрива купували по 8,5 тисячі гривень за тонну, а в лютому перед початком робіт наші хитромудрі бізнесмени одразу підняли їх ціну до 10,6 тисячі. Відомо ж: хто не встигає, той програє. Особливо важко в цьому плані дрібним фермерам та одноосібникам, котрі своїх сховищ для резерву добрив та пального не мають, тож змушені працювати з коліс. А якщо купувати будь-який товар у пік попиту на нього, це одразу ж позначається на ціні.

Та навіть за використання дешевших добрив підживлення сільгоспкультур нині влітає в копієчку. Але й окуповується: в «Асканійському» підрахували, що один центнер аміачної селітри, внесений під посіви озимого ячменю, наприклад, забезпечує додаткових 8 центнерів врожаю з гектара. Якщо ж і закупівельні ціни виявляться для селян прийнятними, зустрічати обжинки можна буде зі святковим настроєм.

Хоча тут багато що залежить від кон’юнктури ринку. Торік, скажімо, зовсім несподівано для селян «вистрілила» соя, ціна якої зросла з 9 до 16 тисяч гривень за тонну. І за врожайності у 4 тонни з гектара кожен гектар посівів забезпечив під 300 тисяч гривень прибутку. Натомість доволі збитковим виявилося вирощування кормових культур. Та, як би там не було, хлібороби «Асканійського» виводять техніку в поле з радісним настроєм та сподіванням на гарний врожай.