На Херсонщині продовжується випробування осінньою посухою

Лише в чверті районів краю дощів вистачило для нормальної вегетації озимих, в усіх інших рівень вологи коливається у межах від 20—40 до 60—70 мм. А про норму у понад сто міліметрів годі й мріяти — адже впродовж останніх років південь України посухи просто-таки переслідують!

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на golos.com.

«Від початку вересня наші хлібороби чекали дощів, щоб не сіяти озимі в суху землю. Хтось не дочекався й розпочав посівну в останній декаді вересня, хтось — у першій декаді жовтня. Тому в когось озимі вже вибилися у п’ять-шість листочків, а в когось тільки пагін вигулькнув. Далі все залежить від погоди, а вона не тішить. 

Приміром, у першій декаді листопада температура повітря трималася на чотири-п’ять градусів вище від звичайної норми, було досить сонячно, і рослини продовжували вегетацію. Одразу ж на них з’явилися грибкові хвороби, кліщ та мишовидні гризуни, котрі не впали у зимову сплячку. 

Тобто не тільки вологи обмаль: для боротьби зі шкідниками нині потрібні додаткові хімікати, а це зайві витрати для аграріїв», — коментує ситуацію Сергій Зайцев, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач відділення рослинництва та неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України (Херсон).

Нащадки давніх землеробських родів, навчені багатовіковим досвідом цілих селянських династій, раніше говорили, що з кожних п’яти років у степах Таврії в середньому два для аграріїв несприятливі. Та глобальне потепління «перекреслило» давні прикмети: тепер несприятливі вже не два, а три роки із п’яти! Недарма селяни іронізують: якщо потепління триватиме, замість зерна банани й ананаси будемо вирощувати. 

До речі, в тому ж Інституті зрошуваного землеробства відмінно прижилися і лимони, і лайм, і гранати. Ростуть поки що у зимовому саду, але з новими тенденціями незабаром і просто неба непогано почуватимуться.