На фермерському вернісажі

На початку листопада Пушкінський парк столиці вже традиційно був сповнений фермерського люду. Асоціація фермерів та приватних землевласників України, Всеукраїнська асоціація виробників продукції садівництва та виноградарства, Асоціація “Прома” за підтримки Міністерства аграрної політики, Міністерства промислової політики, Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин організували вельми представницький захід. Принаймні із своїми попередницями нинішня виставка різнилася кількістю учасників, інформаційних спонсорів, високих посадовців на відкритті. Дедалі більшає і призів для переможців конкурсів на краще фермерське господарство, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, краще підсобне господарство та кредитну спілку. Іван Томич, президент Асоціації фермерів і землевласників України, народний депутат України, голова Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин:
“Не так уже й багато років минуло з того часу, коли були започатковані заходи щодо підбиття підсумків сільськогосподарського року, від перших зборів, у яких брало участь лише кількадесят осіб, до нинішніх велелюдних самітів за участю найвищих державних посадовців, від проголошення вперше словосполучення “приватна власність” до реалізації приватної власності на українські чорноземи, від створення перших осередків і перших слів про пай до неабиякої ефективності використання цього паю, від перших сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і дорадчих центрів до вельми помітного розвитку інфраструктури. Я щиро вдячний хліборобам за те, що, завдяки їхній праці, ми маємо такі добрі результати у році, що минає. Це стосується як зернової галузі, так і тваринництва. Так, ми багато останнім часом додаємо у виробництві. Ми можемо забезпечувати споживачів продуктами харчування, які є конкурентоспроможними й на зовнішніх ринках. Щоправда, багато запитань виникає останнім часом з приводу зернової політики. Звісно, ці запитання потребують відповідей. І я як народний депутат, як голова профільного Комітету Верховної Ради хочу сказати, що лише за вересень-жовтень поточного року нашим Комітетом розглянуто 30 законопроектів, більша частина яких дуже важлива для сільськогосподарської галузі. Робота триватиме”. Леонід Козаченко, віце-прем’єр-міністр України:
“Я думаю, що українське фермерство не зробило і не досягло бодай половини того, на що воно здатне. Попереду дуже багато серйозних і відповідальних справ. Проте все ж таки наш хліб нині їдять і в Європі, і в Африці, і в Південній Америці. Завдяки цьому, звісно, зростатиме, насамперед, потужність нашого сільського господарства, поліпшуватиметься добробут українців”. Сергій Рижук, міністр аграрної політики України:
“Сьогодні цією виставкою фермери доводять, що вони відбулися як нова та основна сила у нашій виробничій сфері, адже вони виробляють 60% сільськогосподарської продукції, часто-густо без представленої тут, у Пушкінському парку, техніки. Я переконаний, що нині настав новий етап, сказати б, нова ера в реформуванні аграрного сектора економіки України: слід від кількісних показників переходити до змін у якості, до підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва кожного конкретного фермерського господарства з тим, щоб господар міг продати свою продукцію за належною ціною, мати високі прибутки. Нині 95% продовольчої продукції, яку споживають українці,— вітчизняного виробництва. Це, звичайно, тішить. Найближчим часом ми маємо допрацювати нормативну базу для забезпечення фінансово-економічної підтримки фермерів. Отже, ми знаємо, що робити та як робити, і в змозі подолати ці труднощі”. Володимир Нечипоренко, начальник Департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування Міністерства промислової політики:
“Сьогодні на виставці 27 заводів представляють 147 найменувань техніки. Нині в стані доопрацювання перебуває складна збиральна техніка. Плануємо на наступний рік випустити 500 одиниць такої техніки, а може, замахнемось і на 1000 (це твердження викликає, м’яко кажучи, сумніви, але хтозна, може, й бувають дива на світі. — О. Р.). Ми, машинобудівники, у дуже великому боргу перед сільгосптоваровиробниками. Наразі ми не створили ринку сільгосптехніки, не створили якісного обслуговування. Перед нами стоять дуже важливі завдання, розв’язання яких маємо зрушити вже наступного року”. Геннадій Удовенко, голова Народного руху України:
“Сам факт присутності на нинішньому заході віце-прем’єра України свідчить про те, що держава почала визнавати, що фермерський рух існує. Цей рух не в змозі зупинити ніяка сила. Він розвиватиметься, завдання Уряду, парламенту — підтримувати його. Народний рух України послідовно виступає за приватну власність на землю. Втім, не може сільське господарство існувати без допомоги держави. Наразі світ знає два економічних дива — німецьке та японське. Переконаний, що незабаром світ заговорить у цьому контексті й про Україну”. Основною подією першого дня роботи виставки, безперечно, стало пошанування кращих фермерських господарств, приватних господарів України. Переможцем у номінації “Краще фермерське господарство” стало господарство “Червона калина” Маньківського району Черкаської області (голова — Сергій Стецюк). Від Укрдержфонду господарство-лауреат одержало трактор МТЗ-82УК. Як власника кращого особистого селянського господарства було відзначено Олега Поліщука з Гощанського району Рівненської області. Укрдержфонд надав йому приз — трактор ХТЗ-1410. Кращий фермерський обслуговуючий кооператив — “Глобинський пул” з Полтавської області (голова правління — Іван Бойчич) одержав комбікормовий міні-завод БМК-1. У номінації “Краща сільськогосподарська кредитна спілка” вітали кредитну спілку “Довіра” із смт Новий Айдар Луганської області. Виконувач обов’язків директора Галина Кошкарова одержала набір комп’ютерної техніки. Слово — керівнику найкращого фермерського господарства України 2002 року. Сергій Стецюк, голова фермерського господарства “Червона калина”:
“Очолюване мною господарство створене у 1992 році. Пройшовши кілька етапів свого становлення, нині воно динамічно розвивається. Обробляємо наразі 800 га. Намагаємося сформувати належну матеріально-технічну базу, застосовувати інтенсивні перевірені західні технології. Ми вміємо вирощувати високі врожаї різних сільськогосподарських культур. Розвиватимемо надалі переробку. Починаючи з 1999 року, господарство працює у нових умовах. Ми нині маємо справу з власниками земельних паїв, із відповідними сільськими громадами. Ці питання прагнемо вирішувати з досягненням обопільної вигоди. У нашому колективі працює на сьогодні 17 осіб. Нині часто ведеться полеміка щодо того, якою буде аграрна Україна завтра. Вона має бути такою, де продуктивність праці відповідала б європейським зразкам. Як на мене, фермерство — найпривабливіший шлях розвитку сільського господарства, який потребує уваги й допомоги з боку держави. Практично всі “рядові” фермери, з якими випало поспілкуватися у виставкових “кулуарах”, скаржилися на, м’яко кажучи, неувагу влади до себе і своїх проблем. Утім, від “неуваги” (чи, якщо хочете, напрочуд “заздрісної уваги”) владців подеколи потерпають не лише фермери, а й великі господарства. Вочевидь, карма у нас така: якщо хочеш розв’язати свої бізнесові проблеми — мусиш йти до влади. Допоки? Кожен читач має змогу вписати сюди власний варіант відповіді. Олексій Рижков